Урбан - Тбили Тёплый

Я вижу белое небо под своим потолком,

В нём проплывет мимо пышное облако.

В нём все мои мечты, я поедаю итог,

А для всех их, я просто смотрю в потолок.

Настало время разь*бать вас всех тут,

Я три года парализовал свой разум, глуп.

Писал текста тупее, чем угол круга,

Чтобы врубился даже самый тупой убл*док.

Скажи мне, с*ка, что я тут неправ?

Ну покажи мне, кто не знает слова «нарк*та».

И не пиз*и, что мы живем в том идеальном мире,

Ведь в идеальном мире никто не слушает Тбили.

Стандартные мечты подростка приводят к хип-хопу,

Послать все нах*й, к черту, тем более работу.

Под треки там кого-то нарк*ту кинуть в рот,

Там, где сочные с*ки двигают своей жопой.

Хотят секса, играют с ним, бабок и власти,

В палевах страсти, все лучшее красть.

Хавают в Расти, друг, и ты прости,

Но люди тупые, ими правят девайсы.

Я вам показывал, к чему приведет это «сам»,

Без выхода груза — тупые депресса.

И ведь не надо пробовать, чтобы врубиться в ад,

Чтобы видеть, это все достаточно иметь глаза.

Этот хип-хоп не для п*доров модных,

Не для подземных котов, хип-хоп не для кого.

Я просто тр*хаю ваш финансовый мир,

Тестостерон превышает фон в моей крови.

Какой сегодня образ дамы, парень?

Тело за деньги продает, душу безликой твари.

Где песни про любовь и нарк*ту — это нормально.

И если я не прав, то киньте в меня палец.

У меня есть друг,

И к нему подключен этот странный провод,

Я боюсь, что однажды не будет света,

И заряд его батареи сядет.

Это урбан, он дарит тебя подарки,

Радуешься как ребенок новой поставке.

Радуется папа, радуется мама,

Я давно мечтала иметь сына наркомана.

Под гнетом свинцового купола,

В центре бесцветного урбана.

Дорога, которая выбрана,

Туда, где встретим последний рассвет.

Sunshine.

Я бачу біле небо під своєю стелею,

У ньому пропливе повз пишну хмару.

У ньому всі мої мрії, я поїдаю результат,

А для всіх їх, я просто дивлюся в стелю.

Настав час розбувати вас усіх тут,

Я три роки паралізував свій розум, дурний.

Писав текст тупіший, ніж кут кола,

Щоб врубився навіть тупий убл*док.

Скажи мені, с*ка, що я тут неправий?

Ну покажи мені, хто не знає слова «нарка».

І не піз*і, що ми живемо в том ідеальному світі,

Адже в ідеальному світі ніхто не слухає Тбілі.

Стандартні мрії підлітка призводять до хіп-хопу,

Надіслати все нах*й, до біса, тим більше роботу.

Під треки там когось наркоту кинути в рот,

Там, де соковиті с*ки рухають своєю дупою.

Хочуть сексу, грають з ним, бабок і влади,

У палівах пристрасті, все краще красти.

Хавають у Рости, друже, і ти прости,

Але люди тупі, ними правлять девайси.

Я вам показував, до чого приведе це «сам»,

Без виходу вантажу - тупі депреса.

І адже не треба пробувати, щоб врубатися в пекло,

Щоб бачити, це все достатньо мати очі.

Цей хіп-хоп не для модних мод.

Не для підземних котів, хіп-хоп не для кого.

Я просто тр*хаю ваш фінансовий світ,

Тестостерон перевищує фон у моїй крові.

Який сьогодні образ жінки, хлопче?

Тіло за гроші продає, душу безликого тварюки.

Де пісні про любов і нарк*ту — це нормально.

І якщо я не прав, то киньте в мене палець.

У мене є друг,

І до нього підключений цей дивний провід,

Я боюся, що одного разу не буде світла,

І заряд його батареї сяде.

Це урбан, він дарує тебе подарунки,

Радуєшся як дитина новим постачанням.

Радіє тато, радіє мама,

Я давно мріяла мати сина наркомана.

Під гнітом свинцевого бані,

У центрі безбарвного урбану.

Дорога, яка обрана,

Туди, де зустрінемо останній світанок.

Sunshine.