До Москвы - Татьяна Чубарова

Седая карусель метёт метель, метель

Из крыш бросает тюлевые шторы

И тонет мир в снегу

И кони на бегу

И замки и волшебные заборы!

А что же там Москва,

Там всё как дважды-два!

Там Три Кита пылятся под ногами

Она на них стоит

И манит как магнит

Политикой и Славой и Деньгами!

Припев:

Помогите мне добраться до Москвы

Без меня она немножечко другая!

Может так же держит линии мосты…

Но одно такси пустое пробегает

Помогите стать Москве опять Москвой!

Вы меня туда быстрее заберите!

Посмотрите по осенней мостовой

Мастер движется навстречу Маргарите!

Припев.

Закончилась метель.

Уже идёт апрель.

Стоит весна от запахов немея!

Но, я в Москве ни дня и держат тут меня…

Заботливые цепи Гименея!

И всё дела-дела…

Нагреты до бела

И сдавленны до плазмы все пространства

Я вырвусь или нет?

Но есть один ответ…

Любовь всегда сильнее постоянства.

Припев.

А год прошёл на треть.

Давно пора лететь

Меня Москва забудет и не примет

И вот уже лечу, забыв чего хочу

И что важней погода или климат?!

На что же уповать?

Так вечно тосковать…

И жить меж городами в самолёте

Ведь я уже в Москве, но мысли в голове

Все мысли об обратном перелёте.

Сива карусель мете хуртовина, хуртовина

З дахів кидає тюльові штори

І тоне світ у снігу

І коні на бігу

І замки та чарівні огорожі!

А що там Москва,

Там все як двічі-дві!

Там Три Кіта припадають пилом під ногами

Вона на них стоїть

І манить як магніт

Політикою та Славою та Грошами!

Приспів:

Допоможіть мені дістатися до Москви

Без мене вона трішечка інша!

Може так тримає лінії мости...

Але одне таксі порожнє пробігає

Допоможіть стати Москві знову Москвою!

Ви мене туди швидше заберіть!

Подивіться по осінній бруківці

Майстер рухається назустріч Маргаріті!

Приспів.

Закінчилась хуртовина.

Вже йде квітень.

Стоїть весна від запахів німію!

Але, я в Москві ні дня і тримають тут мене...

Дбайливі ланцюги Гіменея!

І всі справи-справи…

Нагріті до біла

І здавлені до плазми всі простори

Я вирвусь чи ні?

Але є одна відповідь…

Любов завжди сильніша за постійність.

Приспів.

А рік пройшов на третину.

Давно час летіти

Мене Москва забуде і не прийме

І ось уже лікую, забувши чого хочу

І що важливіша погода чи клімат?!

На що ж сподіватися?

Так завжди сумувати...

І жити між містами в літаки

Адже я вже в Москві, але думки в голові

Усі думки про зворотний переліт.