Из оков - Татиша

Вспомни, как я читала стихи

Ты в них всегда уходил

И все сбывалось почти

Сбивались ритмы времени

Но хранил меня мир

Я успевала остыть чтобы снова любить

Как в первый раз

Банальная игра

И кто из нас смелей

Мне лучше без тебя

Да и тебе не тяжелей

Уже не обмануть

Себя или других

Весь этот сложный путь

Внутри

Там, где немыслимо глубоко

Мне с тобою легко

Перейти рубикон

Вдвоём

Но даже одна

Выскочу из оков

Силой своих стихов

Выпишу эту боль

Чтобы снова летать

В доме

Где суета не для нас

Быть может последний шанс

Нас вместе перемешать

И не играя в прятки все заново начинать

В объятиях засыпая по небу летать

Как в первый раз

Банальная игра

И кто из нас смелей

Мне лучше без тебя

Да и тебе не тяжелей

Уже не обмануть

Себя или других

Весь этот сложный путь

Внутри

Там где немыслимо глубоко

Мне с тобою легко

Перейти рубикон

Вдвоём

Но даже одна

Выскочу из оков

Силой своих стихов

Выпишу эту боль

Чтобы снова летать

Згадай, як я читала вірші

Ти у них завжди йшов

І все збувалося майже

Збивалися ритми часу

Але зберігав мене світ

Я встигала охолонути щоб знову кохати

Як уперше

Банальна гра

І хто з нас сміливіший

Мені краще без тебе

Та й тобі не важче

Вже не обдурити

Себе чи інших

Весь цей складний шлях

Всередині

Там, де немислимо глибоко

Мені з тобою легко

Перейти рубікон

Удвох

Але навіть одна

Вискочу з кайданів

Силою своїх віршів

Випишу цей біль

Щоб знову літати

В будинку

Де метушня не для нас

Можливо останній шанс

Нас разом перемішати

І не граючи в хованки все наново починати

В обіймах засинаючи по небу літати

Як уперше

Банальна гра

І хто з нас сміливіший

Мені краще без тебе

Та й тобі не важче

Вже не обдурити

Себе чи інших

Весь цей складний шлях

Всередині

Там де немислимо глибоко

Мені з тобою легко

Перейти рубікон

Удвох

Але навіть одна

Вискочу з кайданів

Силою своїх віршів

Випишу цей біль

Щоб знову літати