La ballade des gens qui sont nés quelque part - Tarmac

C’est vrai qu’ils sont plaisants tous ces petits villages

Tous ces bourgs, ces hameaux, ces lieux-dits, ces cités

Avec leurs châteaux forts, leurs églises, leurs plages

Ils n’ont qu’un seul point faible et c’est être habités

Et c’est être habités par des gens qui regardent

Le reste avec mépris du haut de leurs remparts

La race des chauvins, des porteurs de cocardes

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Maudits soient ces enfants de leur mère patrie

Empalés une fois pour toutes sur leur clocher

Qui vous montrent leurs tours, leurs musées, leur mairie

Vous font voir du pays natal jusqu'à loucher

Qu’ils sortent de Paris ou de Rome ou de Sète

Ou du diable vauvert ou bien de Zanzibar

Ou même de Montcuq il s’en flattent mazette

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Le sable dans lequel, douillettes, leurs autruches

Enfouissent la tête on trouve pas plus fin

Quand à l’air qu’ils emploient pour gonfler leurs baudruches

Leurs bulles de savon c’est du souffle divin

Et petit à petit les voilà qui se montent

Le cou jusqu'à penser que le crottin fait par

Leurs chevaux même en bois rend jaloux tout le monde

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

C’est pas un lieu commun celui de leur naissance

Ils plaignent de tout cœur les malchanceux

Les petits maladroits qui n’eurent pas la présence

La présence d’esprit de voir le jour chez eux

Quand sonne le tocsin sur leur bonheur précaire

Contre les étrangers tous plus ou moins barbares

Ils sortent de leur trou pour mourir à la guerre

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Mon Dieu qu’il ferait bon sur la terre des hommes

Si on y rencontrait cette race incongrue

Cette race importune et qui partout foisonne

La race des gens du terroir, des gens du cru

Que la vie serait belle en toutes circonstances

Si vous n’aviez tiré du néant tous ces jobards

Preuve peut-être bien de votre inexistence

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Les imbéciles heureux qui sont nés quelque part

Це правда, що вони приємні всі ці маленькі села

Усі ці міста, ці села, ці місцевості, ці міста

З їхніми укріпленими замками, своїми церквами, своїми пляжами

У них є тільки одне слабке місце, і це заселяються

І в ньому мають жити люди, які дивляться

Решта з презирством зі своїх валів

Раса шовіністів, кокардоносців

Щасливі дурні, які десь народилися

Щасливі дурні, які десь народилися

Хай будуть прокляті ці діти своєї батьківщини

Раз і назавжди посаджені на їхній шпиль

Які показують вам свої вежі, свої музеї, свою ратушу

Змусити вас побачити батьківщину, аж примружити очі

Чи приїхали вони з Парижа, чи Риму, чи Сета

Або Devil Vauvert або Zanzibar

Або навіть Монтюк вони підлещуються mazette

Щасливі дурні, які десь народилися

Щасливі дурні, які десь народилися

Пісок, в якому, затишно, свої страуси

Закопайте голову, кращого не знайдете

Що стосується повітря, яким вони надувають сечовий міхур

Їхні мильні бульбашки - божественне дихання

І потроху вони йдуть

Шия вгору, думаючи, що гній зроблений

Їх навіть дерев'яні конячки викликають у всіх заздрість

Щасливі дурні, які десь народилися

Щасливі дурні, які десь народилися

Це не загальне місце їх народження

Вони всім серцем жаліють нещасних

Незграбні маленькі, які не мали присутності

Присутність духу, щоб побачити світло серед них

Коли звучить токсин про їхнє хитке щастя

Проти чужинців все більш-менш варварство

Вони вилазять зі своєї нори, щоб померти на війні

Щасливі дурні, які десь народилися

Щасливі дурні, які десь народилися

Боже мій, як добре було б на землі людській

Якби ми там зустріли цю невідповідну расу

Ця настирлива раса, яка рясніє всюди

Раса людей землі, місцевих жителів

Щоб життя було прекрасним за будь-яких обставин

Якби ти не витягнув усіх цих придурків із нічого

Можливо, доказ вашого неіснування

Щасливі дурні, які десь народилися

Щасливі дурні, які десь народилися