Música - Tan Bionica

Todos mis ataques pasajeros

Me sorprenden a la hora de cenar

Porque flotan en el vaso de la lluvia de Febrero

Que no moja ni entristece la ciudad

Cada momento de duelo

Cada tormento primero

Cada pesar o consuelo

Cada dolor pasajero

Cada manía o apego

Cada lamento sincero

Cada domingo fulero

Cada lunes de miedo

Todos los días de enero

Yo y mi look de pordiosero

Todas las capas del cielo

Todas las cosas que quiero

Todos los días del mundo existe una forma de resucitar

Cada noche, cada lugar

Los momentos que nos quedan

Una absurda oportunidad

De vivir, revivir mi vida

Música

Mientras caemos hay música

Aunque ahí afuera esté todo mal

Es el parlante de mi ciudad

Dramá-ma-ma-ma-ma-ma-ma-ma-ma-ma-tica

La hora de la pena y nadie tiene paz

Yo sigo sin escuchar

Lentos infinitos los minutos del invierno

Se diluyen en la boca de un diablo charlatán

Porque solo me llevo la gloria

De tener en la memoria

Una mágica historia

En tus horas de euforia

Todos los días del mundo existe una forma de resucitar

Cada noche, cada lugar

Los momentos que nos quedan

Una absurda oportunidad

De vivir, de vivir mi vida

Música

Mientras caemos hay música

Aunque ahí afuera esté todo mal

Es el parlante de mi ciudad

Dramá-ma-ma-ma-ma-ma-ma-ma-ma-ma-tica

La hora de la pena y nadie tiene paz

Yo sigo sin escuchar

Las voces de la angustia y la soledad

La ausencia indeclinable de la libertad

Yo vivo las rutinas más

Faná-na-na-na-na-na-na-na-na-ticas

Que nacen de mañanas problemáticas

Que sigo sin despertar

Усі мої мимохідні атаки

Вони дивують мене під час обіду

Бо вони пливуть у склянці лютневого дощу

Це не мочить і не засмучує місто

кожну хвилину скорботи

кожна мука спочатку

Кожне горе чи втіха

Кожен прохідний біль

Кожна манія чи прихильність

Кожен щирий жаль

кожну неділю фулеро

кожного страшного понеділка

Кожен день січня

Дивимося я і мій жебрак

Усі шари неба

всі речі, які я хочу

Кожен день у світі є шлях до воскресіння

Щовечора, у кожному місці

моменти, які нам залишилися

абсурдна можливість

Щоб жити, пережити моє життя

Музика

Коли ми падаємо, звучить музика

Хоча там все не так

Це спікер мого міста

Драма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма

Година скорботи і нікому спокою

Я досі не слухаю

Повільні нескінченні хвилини зими

Вони розчиняються в роті диявола-шарлатана

Тому що я беру тільки славу

Щоб зберегти в пам'яті

чарівна історія

У ваші години ейфорії

Кожен день у світі є шлях до воскресіння

Щовечора, у кожному місці

моменти, які нам залишилися

абсурдна можливість

Жити, жити своїм життям

Музика

Коли ми падаємо, звучить музика

Хоча там все не так

Це спікер мого міста

Драма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма-ма

Година скорботи і нікому спокою

Я досі не слухаю

Голоси туги і самотності

Непорушна відсутність свободи

Я більше живу рутиною

Фана-на-на-на-на-на-на-на-на-тика

Які народжуються тривожними ранками

Я досі не прокидаюся