Зазеркалье души - Таисия Повалий

Зазеркалье моей души одинокой

Непрозрачным стеклом закрыто для всех.

От нескромных чужих и навязчивых взглядов

Я как — будто скрываю неведомый грех.

Начиналось все так легко и наивно:

Были светлыми чувства и чистой — душа.

Ты любовью поил, как живительной влагой,

И пила я дыханье твое, чуть дыша.

Зазеркалье души недоступно, незримо

И никто не поймет, что же там, за стеклом.

Зазеркалье души тайной покрыто,

И никто с этой тайной пока не знаком.

Зазеркалье души недоступно, незримо

И никто не поймет, что же там, за стеклом.

Зазеркалье души тайной покрыто,

И никто с этой тайной пока не знаком.

Начиналось все так легко и наивно,

И от пылких признаний была я пьяна.

И казалось тогда мне, что так будет вечно:

Что на улице осень, а в — сердце весна.

Но дожди просочились сквозь окна желаний,

И завяли мечты, что дарила весна.

Непрозрачным стеклом кто-то стал между нами,

И я снова пьяна, но уже от вина.

Зазеркалье души недоступно, незримо

И никто не поймет, что же там, за стеклом.

Зазеркалье души тайной покрыто,

И никто с этой тайной пока не знаком.

Зазеркалье души недоступно, незримо

И никто не поймет, что же там, за стеклом.

Зазеркалье души тайной покрыто,

И никто с этой тайной пока не знаком.

Задзеркалля моєї душі самотньою

Непрозорим склом закрито всім.

Від нескромних чужих і нав'язливих поглядів

Я як ніби приховую невідомий гріх.

Починалося все так легко і наївно:

Були світлими почуття і чистою душа.

Ти любов'ю напував, як цілющою вологою,

І пила я дих твоє, трохи дихаючи.

Задзеркалля душі недоступне, незримо

І ніхто не зрозуміє, що там, за склом.

Задзеркалля душі таємно вкрите,

І ніхто з цією таємницею поки не є знаком.

Задзеркалля душі недоступне, незримо

І ніхто не зрозуміє, що там, за склом.

Задзеркалля душі таємно вкрите,

І ніхто з цією таємницею поки не є знаком.

Починалося все так легко і наївно,

І від палких зізнань була я п'яна.

І здавалося тоді мені, що так буде вічно:

Що на вулиці осінь, а в серці весна.

Але дощі просочилися крізь вікна бажань,

І зав'яли мрії, що дарувала весна.

Непрозорим склом хтось став між нами,

І я знову п'яна, але вже від вина.

Задзеркалля душі недоступне, незримо

І ніхто не зрозуміє, що там, за склом.

Задзеркалля душі таємно вкрите,

І ніхто з цією таємницею поки не є знаком.

Задзеркалля душі недоступне, незримо

І ніхто не зрозуміє, що там, за склом.

Задзеркалля душі таємно вкрите,

І ніхто з цією таємницею поки не є знаком.