Замело - Таисия Повалий

Снежинки тают на губах, как поцелуи нежные

И наша светлая любовь, казалось, будет вечною.

Но как холодная зима сменила лето теплое,

Так и судьба нас развела погодою не летною.

Замело, замело все дорожки в саду —

Я на встречу тебе по тропинке иду.

Замело, замело, — все деревья в снегу,

Но тепло в своем сердце для тебя сберегу.

Снежинки тают на губах, а я иду — печальная.

Метель так ласково поет, но песнь ее — прощальная.

И не вернуть твою любовь, и не вернуть свидание,

И ждет тебя, хороший мой, ах, путь — дорога дальняя.

Замело, замело все дорожки в саду —

Я на встречу тебе по тропинке иду.

Замело, замело, — все деревья в снегу,

Но тепло в своем сердце для тебя сберегу.

Замело, замело все дорожки в саду —

Я на встречу тебе по тропинке иду.

Замело, замело, — все деревья в снегу,

Но тепло в своем сердце для тебя сберегу.

Снежинки тают на губах, как поцелуи нежные,

И наша светлая любовь, казалось, будет вечною.

Но как холодная зима сменила лето теплое,

Так и судьба нас развела погодою не летною.

Замело, замело все дорожки в саду —

Я на встречу тебе по тропинке иду.

Замело, замело, — все деревья в снегу,

Но тепло в своем сердце для тебя сберегу.

Замело, замело все дорожки в саду —

Я на встречу тебе по тропинке иду.

Замело, замело, — все деревья в снегу,

Но тепло в своем сердце для тебя сберегу.

Сніжинки тануть на губах, як ніжні поцілунки

І наше світле кохання, здавалося, буде вічним.

Але як холодна зима змінила літо тепле,

Так і доля нас розвела погодою не літньою.

Замело, замело всі доріжки в саду

Я на зустріч тобі по стежці йду.

Замело, замело, всі дерева в снігу,

Але тепло в своєму серці для тебе березі.

Сніжинки тануть на губах, а я іду — сумна.

Метель так ласкаво співає, але пісня її прощальна.

І не повернути твоє кохання, і не повернути побачення,

І чекає тебе, добрий мій, ах, шлях — дорога дальня.

Замело, замело всі доріжки в саду

Я на зустріч тобі по стежці йду.

Замело, замело, всі дерева в снігу,

Але тепло в своєму серці для тебе березі.

Замело, замело всі доріжки в саду

Я на зустріч тобі по стежці йду.

Замело, замело, всі дерева в снігу,

Але тепло в своєму серці для тебе березі.

Сніжинки тануть на губах, як ніжні поцілунки,

І наше світле кохання, здавалося, буде вічним.

Але як холодна зима змінила літо тепле,

Так і доля нас розвела погодою не літньою.

Замело, замело всі доріжки в саду

Я на зустріч тобі по стежці йду.

Замело, замело, всі дерева в снігу,

Але тепло в своєму серці для тебе березі.

Замело, замело всі доріжки в саду

Я на зустріч тобі по стежці йду.

Замело, замело, всі дерева в снігу,

Але тепло в своєму серці для тебе березі.