С юго-севера - Таисия Повалий

Снова к родному дому поторопиться успеть,

Снова зелёным долом мне птицей белой лететь.

Обратно с юга на север — домой, домой.

Припев:

С юга-севера любовь унесла, с юга-севера.

Будто не было, не было тепла с того берега.

Ждать без повода ветра, холода да, взмахнуть крылом.

Только бы успеть, птицей улететь в свой далёкий дом.

Рядом, с тобою рядом печаль-тоску каратать.

Только, наверно, надо весной домой прилетать.

Обратно с юга на север — вдвоём, с тобой.

Припев:

С юга-севера любовь унесла, с юга-севера.

Будто не было, не было тепла с того берега.

Ждать без повода ветра, холода да, взмахнуть крылом.

Только бы успеть, птицей улететь в свой далёкий дом.

До севера от юга долгий путь обратно домой

Теплом несказанных слов зовёт нас любовь.

Припев:

С юга-севера любовь унесла, с юга-севера.

Будто не было, не было тепла с того берега.

Ждать без повода ветра, холода да, взмахнуть крылом.

Только бы успеть, птицей улететь в свой далёкий дом.

Знову до рідного дому поспішити встигнути,

Знову зеленим долом мені птахом білим летіти.

Назад з півдня на північ — додому, додому.

Приспів:

З півдня-півночі любов забрала, з півдня-півночі.

Ніби не було, не було тепла з того берега.

Чекати без приводу вітру, холоду, змахнути крилом.

Тільки встигнути, птахом полетіти в свій далекий будинок.

Поруч, з тобою поряд сум тужать карати.

Тільки, мабуть, треба навесні додому прилітати.

Назад з півдня на північ — удвох, з тобою.

Приспів:

З півдня-півночі любов забрала, з півдня-півночі.

Ніби не було, не було тепла з того берега.

Чекати без приводу вітру, холоду, змахнути крилом.

Тільки встигнути, птахом полетіти в свій далекий будинок.

До півночі від півдня довгий шлях назад додому

Теплом невимовних слів кличе нас любов.

Приспів:

З півдня-півночі любов забрала, з півдня-півночі.

Ніби не було, не було тепла з того берега.

Чекати без приводу вітру, холоду, змахнути крилом.

Тільки встигнути, птахом полетіти в свій далекий будинок.