Перемены - Таисия Повалий

Перемены, мой друг, перемены в том краю, где тоска и печаль.

Милый ветер припал на колено и целует родимую даль.

Купола в позолоте, как прежде, серебрится январская ночь.

Все продам до последней одежды, но вернусь, я вернусь, лишь прошу мне помочь.

Я вернусь, я вернусь, лишь прошу мне помочь.

Припев:

Полю еще долго спать под морозами, солнце, роща, благодать, день березовый.

С сердцем сладостная дрожь не расстанется, ничего не унесешь, все останется.

Ничего не унесешь, все останется.

Будет день я над сонной травою полечу в свой заснеженный рай

И уткнусь я седой головою в твою чистую душу, мой край.

И забудется боль расставания, я найду свой потерянный след.

И умоюсь росой утром ранним словно не было, словно не было прожитых лет.

Словно не было, словно не было прожитых лет.

Припев:

Полю еще долго спать под морозами, солнце, роща, благодать, день березовый.

С сердцем сладостная дрожь не расстанется, ничего не унесешь, все останется.

Ничего не унесешь, все останется.

Перемены, мой друг, перемены в том краю, где тоска и печаль.

Милый ветер припал на колено и целует родимую даль.

Купола в позолоте, как прежде, серебрится январская ночь.

Все продам до последней одежды, но вернусь, я вернусь, лишь прошу мне помочь.

Я вернусь, я вернусь, лишь прошу мне помочь.

Припев:

Полю еще долго спать под морозами, солнце, роща, благодать, день березовый.

С сердцем сладостная дрожь не расстанется, ничего не унесешь, все останется.

Ничего не унесешь, все останется.

Полю еще долго спать под морозами, солнце, роща, благодать, день березовый.

С сердцем сладостная дрожь не расстанется, ничего не унесешь, все останется.

Ничего не унесешь, все останется.

Зміни, мій друже, зміни в тому краю, де сум і печаль.

Милий вітер припав на коліно і цілує рідну далечінь.

Куполи в позолоті, як раніше, срібиться січнева ніч.

Все продам до останнього одягу, але повернуся, я повернуся, лише прошу мені допомогти.

Я повернусь, я повернуся, лише прошу мені допомогти.

Приспів:

Полю ще довго спати під морозами, сонце, гай, благодать, день березовий.

З серцем солодка тремтіння не розлучиться, нічого не забрешеш, все залишиться.

Нічого не віднесеш, все залишиться.

Буде день я над сонною травою полечу в свій засніжений рай

І уткнуся я сивою головою у твою чисту душу, мій край.

І забудеться біль розставання, я знайду свій втрачений слід.

І умоюсь росою вранці раннім ніби не було, ніби не було прожитих років.

Немов не було, наче не було прожитих років.

Приспів:

Полю ще довго спати під морозами, сонце, гай, благодать, день березовий.

З серцем солодка тремтіння не розлучиться, нічого не забрешеш, все залишиться.

Нічого не віднесеш, все залишиться.

Зміни, мій друже, зміни в тому краю, де сум і печаль.

Милий вітер припав на коліно і цілує рідну далечінь.

Куполи в позолоті, як раніше, срібиться січнева ніч.

Все продам до останнього одягу, але повернуся, я повернуся, лише прошу мені допомогти.

Я повернусь, я повернуся, лише прошу мені допомогти.

Приспів:

Полю ще довго спати під морозами, сонце, гай, благодать, день березовий.

З серцем солодка тремтіння не розлучиться, нічого не забрешеш, все залишиться.

Нічого не віднесеш, все залишиться.

Полю ще довго спати під морозами, сонце, гай, благодать, день березовий.

З серцем солодка тремтіння не розлучиться, нічого не забрешеш, все залишиться.

Нічого не віднесеш, все залишиться.