Краски лицемерия - Tailwind

Душа, всё так же, громко плачет.

Кто ты есть уже неважно.

А ты всё боишься быть самим собою,

Одевая маски: «Всё — лицемерья краски».

Как же мы забыли про свою святыню?

Принципы разрушив, мы ведь не станем лучше.

Знаешь сколько в мире фальши?

Это все ваши снасти.

Взгляд, устремлен снова вдаль,

Но… душа, всё так же, громко плачет.

Весь поглощен в свою роль,

И … кто ты есть уже неважно.

Боже, ты подумай, что сейчас творится.

Разве это нужно?

«Замыкаем души».

Хватит пресмыкаться, за толпой гонятся,

Поднимись с коленей и перестань их слушать.

Знаешь сколько в мире фальши?

Это все ваши снасти.

Взгляд, устремлен снова вдаль,

Но… душа, всё так же, громко плачет.

Весь поглощен в свою роль,

И … кто ты есть уже неважно.

Душа, так само, голосно плаче.

Хто ти є вже неважливо.

А ти все боїшся бути самим собою,

Одягаючи маски: «Все — лицемірство фарби».

Як же ми забули про свою святиню?

Принципи зруйнувавши, ми не будемо кращими.

Знаєш скільки в світі фальші?

Це все ваші снасті.

Погляд, спрямований знову в далечінь,

Але… душа, так само, голосно плаче.

Весь поглинений у свою роль,

І … хто ти є вже неважливо.

Боже, ти подумай, що зараз діється.

Хіба це потрібне?

"Замикаємо душі".

Досить плазати, за натовпом женуть,

Піднімися з колін і перестань їх слухати.

Знаєш скільки в світі фальші?

Це все ваші снасті.

Погляд, спрямований знову в далечінь,

Але… душа, так само, голосно плаче.

Весь поглинений у свою роль,

І … хто ти є вже неважливо.