Nurture -

Discord guiding our unity

Chisel down the rock, wielding instruments taken from the fallen

They used to talk, «we will conquer with the masses, passing onto every

generation.»

Bludgeoning, raping, and pillaging

Summon all the anger, the misery, and the heartbreak

We must take it back, we can’t take this anymore

Igniting the torches, raising pitchforks

Stepping off the dead

Leave no stool, no leg unturned

Leave their pallid flesh indiscernible

Breathing from the teeth, they’re weak

Bright to bleak, they seek mercy from us all

They take.

You take.

We take.

I take

They don’t let us off easy

We won’t let them off easy

A hanging child in the eye of the suppressed

A bloody drop on every cheek of the oppressed

We are Death to the Death-bringers

40 in the back room, 20 down the street

10 more grasping at our uncalloused feet

Wish us away and we will press down harder

We won’t yield until the field is (blood-soaked)

Piece by piece we will tear this fucker down

The light set ablaze, burn the ring, burn the crown

Let it be our own little burial ground, move

Prisms and shapes let all the symbols turn to waste

We’ll let the Gods seal their fates

It is time to choose between the Moon and the Sun, we are One

Time like pages ripped from a book, seamless and elegant

The wind like time passes through the endless rain

My life, our lives, have come to be forcing the

Founder of our lost souls just as lost

I can fight between sand and shore

My knees and feet, they’re weakening, ripping the tyranny from its core

(Are you ready to fight?)

We will fight between sand and shore

Our hands and feet, they’re weakening, receding from the pull of the ocean floor

«Oh fearless leader won’t you carry us from evil?

Or will we revel in the iron and metal?

Or take to flame as every woman and child are finally settled and are forced to

bear witness to this sickness

Our whole sad existence was due to vicious and unrelenting religious fiction.»

How will it feel when it’s all said and done?

The smoke clears

The crown is thrown into the pit

At which it once settled on

And all this ash is lining the walls of my lungs

And it is time for revocation, vengeance pulsing through our tear-ridden eyes

I will be your demise

I am not worthy of your allegiance

60 in the back room, 40 down the street

30 more clawing at my uncalloused feet

Wish me away and I will press down harder

I won’t yield until the field is…

Розбрат керує нашою єдністю

Рубайте по скелі, володіючи інструментами, взятими у впалого

Раніше говорили: «ми будемо завойовувати масами, переходячи на кожного

покоління.»

Побиття, зґвалтування та пограбування

Викличте весь гнів, нещастя та розбите серце

Ми повинні забрати це назад, ми більше не можемо цього терпіти

Запалюють факели, піднімають вила

Зійшовши з мертвих

Не залишайте ні табуретки, ні ніжки

Залиште їхню бліду плоть непомітною

Дихання від зубів, вони слабкі

Від яскравих до похмурих, вони шукають милосердя у всіх нас

Вони беруть.

Ви берете.

Ми беремо.

Я візьму

Вони не відпускають нас легко

Ми не відпустимо їх легко

Висяча дитина в очі подавлених

Кривава крапля на кожній щоці пригноблених

Ми Смерть Смертежим

40 у задній кімнаті, 20 далі по вулиці

Ще 10 хапаються за наші чисті ноги

Побажайте нам геть, і ми будемо тиснути сильніше

Ми не здамося, поки поле не буде (залито кров’ю)

Шматок за шматком ми розірвемо цього придурка

Запали світло, згори перстень, згори корона

Нехай це буде нашою маленькою могилою, рухайтеся

Призми та фігури перетворюють усі символи на сміття

Ми дозволимо богам розпорядитися їхніми долями

Настав час вибирати між Місяцем і Сонцем, ми Єдине

Час, як сторінки, вирвані з книги, бездоганний і елегантний

Вітер, як час, проходить крізь нескінченний дощ

Моє життя, наші життя стали примусовими

Засновник наших загублених душ так само загублених

Я можу боротися між піском і берегом

Мої коліна та стопи, вони слабшають, вириваючи тиранію з її ядра

(Чи готові ви битися?)

Ми боремося між піском і берегом

Наші руки та ноги, вони слабшають, відступаючи від тяги дна океану

«О безстрашний вождь чи не врятуєш нас від зла?

Або ми будемо насолоджуватися залізом і металом?

Або спалити як кожну жінку та дитину нарешті влаштовують і змушують це зробити

свідчити про цю хворобу

Все наше сумне існування було пов’язане з порочною та невблаганною релігійною вигадкою».

Що ви будете відчувати, коли все буде сказано і зроблено?

Дим розсіюється

Корону кидають у яму

На якому він колись зупинився

І весь цей попіл вистилає стінки моїх легень

І настав час відкликання, помста пульсує в наших заплаканих очах

Я стану твоєю кончиною

Я не гідний вашої вірності

60 у задній кімнаті, 40 далі по вулиці

Ще 30 чіпляються кігтями в моїх безмозолистих ногах

Побажайте мені геть, і я натисну сильніше

Я не здамся, поки поле не буде…