Chronique ordinaire - Swift Guad

Une petite vie, des p’tites économies, une petite retraite et puis une petite

tombe

On nait seul, on vit seul, on meurt seul

Une voiture dans l’abribus, des boyaux sur le hardtop

Un crime avec une poussette encastrée sur le parechoc

Des barjots gonflés à bloc, dans un excès d’alcool

Il est jeune et inconscient, il se prenait pour Al Capone

Il est aux shtars comme la plupart des mecs d’en bas

Et sa vie est un enfer, il ne reçoit pas de mandat

Résistance c’est l'étendard, intégré comme le Zidane

Elle a trop été tentée elle s’retrouve avec le sida

Une image, des nuages, des immeubles une vie minable

On vit en concubinage avec malchance et fusillade

Il est beur, barbu, il parle souvent du djihad

Elle est vicieuse et foudroyante, elle se prononce en une syllabe

Car ici y’a plus d’miracle, la mort est vieille comme le monde

Alors je lis sur les visages de ses femmes et d’ses hommes de l’ombre

Une lueur trop poétique, parce que leurs propos m'épuisent

Il enchaine popo et tise et dit qu’les jeunes s’auto-détruisent

Car on est loin d’avoir grandi dans un domaine résidentiel

Ma bohème s'écrit sans thème, c’est poème et chrysanthème

Dans la rue j’ai vu trop d’chiennes et des problèmes existentiels

Ici tous les gosses ont peur des prochaines présidentielles

On est loin d’avoir grandi dans un domaine résidentiel

Ma bohème s'écrit sans thème, c’est poème et chrysanthème

À l’antenne j’ai vu trop d’chiennes et des problèmes existentiels

Ici tous les gosses ont peur des prochaines présidentielles

Il est propre, bosseur PDG d’une PMI

Il trompe sa femme avec la secrétaire depuis une décennie

Il fait ses d’voirs dans la cage d’escalier le gosse est émérite

Famille nombreuse dans un F2 vit avec moins d’un RMI

Le shmitt est trop zélé il devient un père absent

Son fiston écoute du rap et il bédave en permanence

De nos jours on perd d’avance

Et même avant l’accouchement

Il est un grand-père modèle mais il rêve souvent d’attouchement

Elle est belle, célèbre, elle est douce et trop fragile

Elle est partout elle traine ses fesses entre partouzes et cocaïne

Comme la plupart des go faciles elle aime vraiment l’oseille

Indépendante la fille se prend pour une starlette des temps modernes

Bosser pour des clopinettes lui s’est dit «j'ai trop trimé»

Mais il est seul SDF maintenant qu’il dort métro Crimée

À base de médiocrité, on opère a cœur ouvert

La poétique du bitume a vu jusqu’où la peur nous mène

Car on est loin d’avoir grandi dans un domaine résidentiel

Ma bohème s'écrit sans thème, c’est poème et chrysanthème

Dans la rue j’ai vu trop d’chiennes et des problèmes existentiels

Ici tous les gosses ont peur des prochaines présidentielles

On est loin d’avoir grandi dans un domaine résidentiel

Ma bohème s'écrit sans thème, c’est poème et chrysanthème

À l’antenne j’ai vu trop d’chiennes et des problèmes existentiels

Ici tous les gosses ont peur des prochaines présidentielles

Une chronique ordinaire, le vague à l'âme est sur le macadam

Il est saoul au chômage et quand il rentre le soir il bat sa femme

En bas ça crame et la voix du vice fait du rabattage

Pendant qu’la daronne prend des coups c’est elle se tue à la tache

Il est chauffeur de bus il taffe dans la pression

Dépressif, il se chie d’sus depuis sa dernière agression

Un enfant perd la raison et se débat dans les songes

La scène se passe près d’ici et finie par une pendaison

Y’a beaucoup d’analphabètes, j’vois la situation s’aggraver

Elle est sur le tapin et subit les menaces d’un albanais

Elle est à l’angle de l’avenue donc si tu passes regarde la bien

Elle tourne entre un paquet d’rapiats, des bars à putes, des varapiens

Elle part à pied, pour bosser tous les matins

Il est maton et il se plait à persécuter des gamins

Il est roumain, vole des parcmètres et sacs à main

Il est braqueur à l’aspiro dans les vitrines des magasins

Agacé par le destin, le cocktail est formidable

Juste une Chronique Ordinaire le cortège suit le corbillard

Ici y’a des tonnes d’ignares donc on manie l’omertà

Lui il voit p’t'être un espoir au JT d’Harry Roselmack

Car sur Paris nos mères craquent, il veut repartir au bercail

Il est vigile et vit la nuit pour seul ami son doberman

Les gosses veulent des Air Max, Chicken Little et Spiderman

Mais c’est trop dur quand elle est caissière chez Lidl ou Leader Price

Car on est loin d’avoir grandi dans un domaine résidentiel

Ma bohème s'écrit sans thème, c’est poème et chrysanthème

Dans la rue j’ai vu trop d’chiennes et des problèmes existentiels

Ici tous les gosses ont peur des prochaines présidentielles

On est loin d’avoir grandi dans un domaine résidentiel

Ma bohème s'écrit sans thème, c’est poème et chrysanthème

À l’antenne j’ai vu trop d’chiennes et des problèmes existentiels

Ici tous les gosses ont peur des prochaines présidentielles

Tous les matins c’est pareil, la même rue, les mêmes crétins, les mêmes

histoires, les mêmes cafés

La réalité n’est beaucoup plus une

Les gens c’est comme des animaux, on les aime on les enterre et puis c’est fini

Трохи життя, трохи заощаджень, трохи на пенсію, а потім трохи

могила

Ми народжуємося одні, живемо самі, помираємо самі

Автомобіль в автобусній зупинці, кожухи на жорсткій даху

Злочин із застряглою в бампері коляскою

Баржоти накачані, в надлишку алкоголю

Він молодий і несвідомий, він думав, що він Аль Капоне

Він на shtars, як більшість нігерів там внизу

А його життя — пекло, він не отримує ордера

Опір є стандартом, інтегрованим, як Зідан

Її дуже спокушали, вона захворіла на СНІД

Образ, хмари, будівлі, жалюгідне життя

Ми живемо у співжиття з невезінням і перестрілками

Він бородатий, бородатий, він часто говорить про джихад

Вона злісна й пухирчаста, вона вимовляється в один склад

Бо тут уже не буває чудес, смерть стара, як світ

Тож я читав на обличчях його жінок і його тіньових чоловіків

Занадто поетичне сяйво, бо їхні слова мене виснажують

Він приковує попо і тісе і каже, що молодь самознищується

Тому що нам ще далеко до того, щоб вирости в житловому масиві

Ma bohème написана без теми, це вірш і хризантема

На вулиці я бачив забагато собак і екзистенційних проблем

Тут усі діти бояться наступних президентських виборів

Нам ще далеко до того, щоб вирости в житловому масиві

Ma bohème написана без теми, це вірш і хризантема

В ефірі я бачив забагато собак і екзистенційних проблем

Тут усі діти бояться наступних президентських виборів

Він чистий, працьовитий генеральний директор PMI

Він зраджує своїй дружині з секретаркою протягом десяти років

Він робить свою домашню роботу на сходовій клітці, дитина є почесною

Велика сім’я у F2 живе на менше ніж RMI

Шмітт занадто завзято стає відсутнім батьком

Його син слухає реп і завжди лепече

У ці дні ми програємо

І ще до пологів

Він зразковий дідусь, але часто мріє доторкнутися

Вона красива, відома, вона мила і занадто тендітна

Вона скрізь тягне свою дупу між оргіями та кокаїном

Як і більшість легких, вона дуже любить щавель

Незалежна дівчина вважає, що вона сучасна старлетка

Працюючи з міні-шопінетками, він сказав собі: «Я занадто багато працював»

Але тепер він один бездомний, коли він спить в метро Крим

Виходячи з посередності, ми працюємо з відкритим серцем

Поетика асфальту побачила, як далеко заносить нас страх

Тому що нам ще далеко до того, щоб вирости в житловому масиві

Ma bohème написана без теми, це вірш і хризантема

На вулиці я бачив забагато собак і екзистенційних проблем

Тут усі діти бояться наступних президентських виборів

Нам ще далеко до того, щоб вирости в житловому масиві

Ma bohème написана без теми, це вірш і хризантема

В ефірі я бачив забагато собак і екзистенційних проблем

Тут усі діти бояться наступних президентських виборів

Звичайний літопис, хвиля до душі на асфальті

Він безробітний п'яний і, прийшовши вночі додому, б'є дружину

Там, унизу, горить і лунає голос пороку

Поки даронна зазнає ударів, вона вбиває себе на роботі

Він водій автобуса, працює під тиском

У пригніченому стані він срає себе після останнього нападу

Дитина втрачає розум і бореться уві сні

Сцена відбувається неподалік і закінчується повішенням

Багато неписьменних, я бачу, що ситуація погіршується

Вона в русі і зазнає погроз албанця

Це на розі проспекту, тому, якщо ви пройдете повз, подивіться добре

Вона обертається між зграєю рапіатів, проституток, варапієнів

Вона йде пішки, щоранку на роботу

Він охоронець і йому подобається переслідувати дітей

Він румун, краде паркомати та гаманці

Він вакуумний грабіжник у вітринах магазинів

Роздратований долею, коктейль чудовий

Просто звичайна хроніка, процесія йде за катафалком

Тут є купа невігласів, тому ми займаємося омерта

Можливо, він бачить надію в JT Гаррі Розельмака

Тому що в Парижі наші матері тріскаються, він хоче повернутися в лоно

Він пильний і живе ночами лише за свого добермана

Діти хочуть Air Max, Chicken Little і Spiderman

Але це занадто важко, коли вона працює касиром у Lidl або Leader Price

Тому що нам ще далеко до того, щоб вирости в житловому масиві

Ma bohème написана без теми, це вірш і хризантема

На вулиці я бачив забагато собак і екзистенційних проблем

Тут усі діти бояться наступних президентських виборів

Нам ще далеко до того, щоб вирости в житловому масиві

Ma bohème написана без теми, це вірш і хризантема

В ефірі я бачив забагато собак і екзистенційних проблем

Тут усі діти бояться наступних президентських виборів

Щоранку одне й те саме, та сама вулиця, ті самі кретини, те саме

історії, ті самі кави

Реальність більше не є

Люди як тварини, ми їх любимо, ховаємо їх, а потім все закінчується