Assez - Swift Guad

Et quand le miroir se casse, j’vois les fantômes de mon passé

J’regarde la vérité en face, je sent mon sang se glacer

Toujours les mêmes pensées tenaces que j’ai sans cesse ressassées

Et quand j’vois mon présent j’me dis qu’mon futur est menacé

Car cette existence me lasse pour kiffer j’aimerais brasser

Toujours cette sale angoisse dites-moi comment m’en débarrasser

Je respire des tonnes de crasses, j’en fini la voix cassée

Le vice est une bête à cornes impossible à terrasser

J’ai des pathologies, des troubles que rien n’pourra effacer

J’ferais pas plus de peine à l’Assemblée qu’un chien écrasé

Depuis l'époque de la salle de classe j’ai des propos déplacés

Les soucis n’partiront pas avec du popo et d’la C

Car moi j’ai trop-trop rêvassé, car mes excès les font jaser

Ma forêt intérieure c’est l’endroit d’où j’me suis fais chasser

Je parle de choses gênantes, l’auditeur est embarrassé

Ta tombe ne sert à rien si y’a personne pour l’embrasser

Et quand le miroir se casse, j’vois les fantômes de mon passé

T'étais un p’tit souriant et t’es devenu un père tracassé

Ca vient des HLM, là où on vit tous entassés

C’est rare dans une cité de voir des amoureux s’enlacer

On est dans leur ligne de mire alors notre avenir est tracé

Pour ça j’ai mis une main en peau de velour dans un gant d’acier

J’ai des sales fréquentations ça finira dans un grand brasier

J’ai arrêté de rêver, je laisse les utopistes fantasmer

Ils me font tellement casquer qu’un jour c’est sûr ça va valser

On perd les gens qu’on aime, on n’pourra jamais les remplacer

Les ¾ d’un salaire pour que mes poumons soit encrassés

J’ai pas la mutuelle pour refaire à neuf mes dents cariées

J’peux pas recoller les morceaux quand le miroir s’est cassé

Encore un fait divers un commerçant s’est fait tabassé

Je n’peux pas évoluer dans un environnement grillagé

Si l’Homme descend du singe ma seule fonction est de grimacer

Quand le miroir se casse, j’vois les fantômes de mon passé

J’regarde la vérité en face, je sens mon sang se glacer

Toujours les mêmes pensées tenaces que j’ai sans cesse ressassées

Et quand j’vois mon présent j’me dis qu’mon futur est menacé

Car cette existence me lasse, pour kiffer j’aimerais brasser

Toujours cette sale angoisse dites-moi comment m’en débarrasser

Je respire des tonnes de crasses, j’en fini la voix cassée

Le vice est une bête à cornes impossible à terrasser

І коли дзеркало розбивається, я бачу привидів свого минулого

Дивлюсь правді в обличчя, відчуваю, що кров холодна

Завжди ті самі вперті думки, які я постійно повторював

І коли я бачу своє сьогодення, я кажу собі, що моє майбутнє під загрозою

Бо це існування втомлює мене кифери, яку я хотів би варити

Завжди ця брудна мука підказує мені, як її позбутися

Я дихаю тоннами бруду, я закінчив зі зламаним голосом

Порок — це рогата тварина, яку неможливо вбити

У мене є патології, розлади, які ніщо не стерти

Я не зашкодив би Асамблеї так само, як розчавлений собака

З часів уроку я говорив неадекватно

Турботи не зникнуть з popo та C

Тому що я мріяв занадто багато, занадто багато, тому що мої ексцеси змушують їх говорити

Мій внутрішній ліс — це те місце, де мене вигнали

Я кажу про незручні речі, слухач ніяковіє

Ваша могила марна, якщо її нема кому поцілувати

І коли дзеркало розбивається, я бачу привидів свого минулого

Ти був маленьким усміхненим і став стурбованим батьком

Це походить від HLM, де ми всі живемо тісно разом

Рідко в місті можна побачити обіймів закоханих

Ми перебуваємо в їх полі зору, тому наше майбутнє намічено

Для цього я засунув оксамитову руку в сталеву рукавичку

У мене виникають брудні асоціації, це закінчиться великою пожежею

Я перестав мріяти, дозволив утопістам фантазувати

Вони мене так дратують, що одного разу це буде вальс

Ми втрачаємо людей, яких любимо, ми ніколи не зможемо їх замінити

¾ зарплати, щоб забруднити легені

Я не маю медичної страховки, щоб відновити зіпсовані зуби

Я не можу зібрати шматки, коли дзеркало розбилося

Ще одна новина – побитий торговець

Я не можу розвиватися в огородженому середовищі

Якщо людина походить від мавпи, моя єдина функція — гримасувати

Коли дзеркало розбивається, я бачу привидів свого минулого

Дивлюсь правді в обличчя, відчуваю, що кров холодна

Завжди ті самі вперті думки, які я постійно повторював

І коли я бачу своє сьогодення, я кажу собі, що моє майбутнє під загрозою

Бо це існування мене втомлює, насолоджуватися хотілося б варити

Завжди ця брудна мука підказує мені, як її позбутися

Я дихаю тоннами бруду, я закінчив зі зламаним голосом

Порок — це рогата тварина, яку неможливо вбити