Ушла любовь - Свинцовый Туман

Когда приходит к нам

Печаль, подобна чёрным снам,

Туманит взор, и на чело

Ложится сумрачная мгла,

Ты с нею спорить не спеши,

Она уйдёт, как гость из-под земли,

Вернётся вновь

Навсегда на дно души.

И вновь слеза

Налита горечью потерь,

Печаль несбывшихся надежд

Терзает тень прожитых дней.

Я упоенья в снах ищу,

Там образ твой,

Лишь ты, лишь ты одна —

Но то лишь сон…

Душа кричит: навсегда,

Душа кричит: навсегда…

Ушла любовь,

А остались сны и печаль.

Ушла любовь,

И её не вернуть, как ни жаль.

Но ты проснись,

Открой глаза.

Но ты проснись,

А грусть уйдёт навсегда.

Ушла любовь,

А остались сны и печаль.

Ушла любовь,

И её не вернуть, как ни жаль.

Но ты проснись,

Открой глаза.

Но ты проснись,

А грусть уйдёт навсегда.

Ушла любовь.

Ушла любовь.

Ушла любовь.

Ушла любовь…

Коли приходить до нас

Сум, подібний до чорних снів,

Туманить погляд, і на чоло

Лягає похмура імла,

Ти з нею сперечатися не поспішай,

Вона піде, як гість з-під землі,

Повернеться знову

Назавжди на дно душі.

І знову сльоза

Налита гіркотою втрат,

Смуток нездійснених надій

Терзає тінь прожитих днів.

Я задоволення в снах шукаю,

Там твій образ,

Лише ти, лише ти одна —

Але то лиш сон...

Душа кричить: назавжди,

Душа кричить: назавжди...

Пішло кохання,

А залишилися сни і сум.

Пішло кохання,

І не не повернути, як ні шкода.

Але ти прокинься,

Відкрий очі.

Але ти прокинься,

А сум піде назавжди.

Пішло кохання,

А залишилися сни і сум.

Пішло кохання,

І не не повернути, як ні шкода.

Але ти прокинься,

Відкрий очі.

Але ти прокинься,

А сум піде назавжди.

Пішло кохання.

Пішло кохання.

Пішло кохання.

Пішло кохання…