Перемен не ждём - Супец

Гипнотический звук поутру, ветер и трели птиц,

Монументальный вид мостов в тумане третей столицы,

Холодный тон небес, отзвук минорных нот,

Все это придает мне сил немерено на верный ход.

Снова отправляя в космос одно и то же желание,

С мимолетным ликом счастья вера в высшее знание,

Со свинцовым грузом, бытом мрачным настроя,

Должен победить, стать первым, ведь я великий воин.

Раб лабиринта, серых плит кирпичной кладки,

Коммерческих структур с навязанными благами,

Микроскопическая шестерня в очень сложной системе,

Конвейер стереотипов тупых общественных мнений.

Отвергаю этот статус, ибо ценю свою жизнь.

Каждый миг, дарованный богом, имеет смысл.

И нет такой силы на свете, чтоб поменять мое мнение,

Пока под сводом туч я мерею подходом время.

Перемен не ждем — они уже настали,

Саморазрушение меняем на тренинг в спортзале.

Перемен не ждем, а сотворяем сами,

Сжигая паутину лжи пламенем знаний.

Молодость под бит брат и вдохновительный закат.

Меня зовут Супец лови спортивный хардкор навека.

Лично для меня замес этот не просто пустой треп-

Реально жесткий опыт, он до сих пор боль между строк.

Недосказанность — мне так комфортней, поверь.

Время все расставит по местам, с ноги дверь с петель.

Вода точит камень- ответ нашел в метафорах,

Поэтому нет место прошлому, пессимизму и страху.

Только в заточении познать, что стоит свобода,

Только обреченные на смерть дал мне ответ полный.

Вес высокопарной хрени зачастую без смысла.

Просто будь человеком с собой честный, с близкими.

Очистить бы сердца от вирусов, стереотипов и комплексов.

Sun like super nova, брат, сияй ярче солнца,

Ведь ты гораздо больше чем просто потребитель благ.

Пора бы пробуждаться брат, и в путь дорогу за правдой.

Перемен не ждем — они уже настали,

Саморазрушение меняем на тренинг в спортзале.

Перемен не ждем, а сотворяем сами,

Сжигая паутину лжи пламенем знаний.

Гіпнотичний звук уранці, вітер і трелі птахів,

Монументальний вид мостів у тумані третьої столиці,

Холодний тон небес, відлуння мінорних нот,

Все це надає мені сил непомірно на вірний хід.

Знову відправляючи в Космос одне і те бажання,

З скороминучим ликом щастя віра у найвище знання,

З свинцевим вантажем, побутом похмурим настрою,

Маю перемогти, стати першим, адже я великий воїн.

Раб лабіринту, сірих плит цегляної кладки,

Комерційних структур із нав'язаними благами,

Мікроскопічна шестерня в дуже складній системі,

Конвеєр стереотипів тупих суспільних думок.

Відкидаю цей статус, бо ціную своє життя.

Кожна мить, дарована богом, має сенс.

І немає такої сили на світі, щоб змінити мою думку,

Поки що під склепінням хмар я мерею підходом час.

Змін не ждем — вони вже настали,

Саморуйнування змінюємо на тренінг у спортзалі.

Змін не чекаємо, а створюємо самі,

Спалюючи павутину брехні полум'ям знань.

Молодість під битий брат і натхненний захід сонця.

Мене звуть Супець лови спортивний хардкор навіки.

Особисто для мене заміс цей не просто порожній балаканина.

Реально жорсткий досвід, він досі біль між рядків.

Недоказаність — мені так комфортніше, повір.

Час все розставить по місцях, з ноги двері з петлів.

Вода точить камінь-відповідь знайшов у метафорах,

Тому немає місця минулому, песимізму та страху.

Тільки в ув'язненні пізнати, що стоїть свобода,

Тільки приречені на смерть дав мені повну відповідь.

Вага пишномовної хроні часто без сенсу.

Просто будь людиною з собою чесною, з близькими.

Очистити би серця від вірусів, стереотипів та комплексів.

Sun like super nova, брате, сяй яскравіше сонця,

Адже ти значно більше ніж просто споживач благ.

Пора пробуджуватися брат, і дорогу за правдою.

Змін не ждем — вони вже настали,

Саморуйнування змінюємо на тренінг у спортзалі.

Змін не чекаємо, а створюємо самі,

Спалюючи павутину брехні полум'ям знань.