Жизнь - SUBWAY сейшн

Жизнь раскинулась вольною степью,

Проезжай, да гляди, не плошай.

За холмов, зеленеющих цепью,

Ты покоя найти не мечтай.

Хорошо под грозою метелью,

Хорошо под дождем проливным,

По степям, в бесконечном веселье,

Тройкой бешенной мчаться по ним.

Ну, ямщик, пристегни коренную.

Что насупился?

В даль погляди!

Что за ширь!

Ну-ка песню родную,

Что бы сердце заныло в груди,

Что бы вышли проклятые слезы,

Те, что гнетом, легли над душой,

Что бы вдаль под небесные грозы

Нам лететь бесконечно с тобой.

Життя розкинулося вільним степом,

Проїжджай, та дивись, не схиб.

За пагорбів, що зеленіють ланцюгом,

Ти спокою знайти не мрій.

Добре під грозою хуртовиною,

Добре під проливним дощем,

По степах, у нескінченних веселощах,

Трійкою шаленою мчати ними.

Ну, ямщик, пристебни корінну.

Що насупився?

В далечінь подивися!

Що за широка!

Ану пісню рідну,

Що б серце занурило в грудях,

Що б вийшли прокляті сльози,

Ті, що гнітом, лягли над душею,

Що б у далечінь під небесні грози

Нам летіти нескінченно з тобою.