Sempre Disse - Subtil

A minha mãe sempre o disse, pediu-me para ganhar juízo

No dia em que o conseguisse, a vida sorriria para mim

Todos os dias penso nisso, corro atrás do prejuízo

O tempo que achas que eu desperdiço na música, é parte de ti

É parte de mim, parte de nós todos, Deus sabe

Que não sou nenhum santo e tanto te tenho preocupado

A rebeldia está no sangue, o avô que viva abençoando

Quando eu crescer e for grand alguém vai cantar o meu fado

Meu pai saturado de tudo todos

Olha somos dois contra tudo e todos

Tu a favor dos sindicatos

E eu farto de trabalhar para os outros

Falam na humildade sem serem humildes

Ao ponto de aceitarem que estão errados e que nunca foram livres

Nunca foram os livros a trazer conhecimento

E hoje só um ourives reconhece o meu talento

Ouro em estado bruto, meu puto 24 quilates

Sempre dei o dobro por tudo e o couro pelos rapazes

A cara pela família, a mobília do meu quarto

A Bíblia da minha avó, o meu avô num saco

Lençol branco, tipo a vida pediu tréguas

Ele era um Santo mas hoje canto para as trevas

Nunca me custou tanto vestir preto e branco

Garanto foi perturbante mas ya a vida tem destas merdas

O ciclo tem estas regras, não és tu que quebras o mito

Não é bonito viver às cegas, mas tu não negas conflito

No fim destas guerras o jardim fica despido

E eu espero que alguém me diga qual das capelas visito

Muitos dizem «João tu nunca nos deste ouvidos»

Mas mesmo em tempos fodidos eu dei-vos a mão

Dei tudo de coração a uma data de amigos

Que até à data não sei onde estão

A minha mãe sempre o disse

«Amigos cuidado com isso»

E por falar nisso, eu vi bem quem é que lá estava

Se não fosse a minha família nos momentos de aperto

De certeza não era o rap que me salvava

Andava de cabeça na Lua

Nem reparava que a culpa não era tua

Mas sim do que eu fumava

Fumo todos os dias senão não durmo

Isto não é um vício é só erva prensada

Enrolada em mortalhas de arroz, mas são as falhas de hoje

Que amanhã fazem diferença

Mas amanhã lembram-se e legalizam isto tipo

Que sofremos todos duma doença

Manipulam tudo aquilo que vês, eu preferia ver mal

Tudo aquilo que lês na periferia tem outro final

O fim do mês dura uma semana e tal

Pago as contas e a balança digital perde o sinal

Tem peso a mais, vê-se que vais

Por caminhos onde a ganância faz danos colaterais

Cá na zona os vizinhos sempre souberam mais

Da vida dos outros, dos poucos que lhes chamam pais

Onde é que vais?

Ainda cais da ponte

Segue os sinais verticais e pronto

Ondas e vibes nunca são demais ao ponto

De eu querer ser mais e mais até ficar perto da fonte

Debaixo da ponte

Eu sempre quis mais que uma vista para o horizonte

Sempre quis mais por mais que não tivesse pronto

Sempre fui o mesmo por mais que isso te desaponte

E continuarei igual para que a história assim se conte

A minha mãe sempre o disse, pediu-me para ganhar juízo

No dia em que o conseguisse, a vida sorriria para mim

Todos os dias penso nisso, corro atrás do prejuízo

O tempo que achas que eu desperdiço na música, é parte de ti

Моя мама завжди це говорила, вона просила мене схаменутися

Того дня, коли я цього досяг, життя посміхнеться мені

Щодня думаю про це, бігаю за порчею

Час, який, на вашу думку, я витрачаю на музику, є частиною вас

Це частина мене, частина нас усіх, Бог знає

Що я не святий, і я так вас хвилюю

Повстання в крові, дід, що живе благословення

Коли я виросту і стану великим, хтось співатиме моє фаду

Батько насичував усім усім

Дивіться, ми двоє проти всього і всіх

Ви за профспілки

І я втомився працювати на інших

Вони говорять про смирення, не будучи смиренними

Аж до того, щоб визнати, що вони неправі і що вони ніколи не були вільними

Книги ніколи не приносили знання

А сьогодні тільки золотий майстер визнає мій талант

Необроблене золото, 24 карата

Я завжди давав подвійне за все і шкіру за хлопців

Обличчя сім'ї, меблі в моїй кімнаті

Бабусина Біблія, дідусь у сумці

Білий аркуш, як життя просило перемир'я

Він був святим, але сьогодні я співаю для темряви

Носити чорно-біле мені ніколи не коштувало так дорого

Я гарантую, що це було неприємно, але в житті є таке лайно

Цикл має ці правила, ви не той, хто руйнує міф

Некрасиво жити наосліп, але ви не заперечуєте конфлікт

Наприкінці цих війн сад голий

І я сподіваюся, що хтось підкаже мені, яку з каплиць я відвідую

Багато хто каже «Жуан, ти ніколи нас не слухав»

Але навіть у погані часи я подавав тобі руку

Я віддав усе від душі купі друзів

На сьогоднішній день я не знаю, де вони

Моя мама завжди це говорила

«Друзі, стережіться цього»

І, до речі, я бачив, хто там був

Якби не моя родина у скрутні хвилини

Звичайно, мене врятував не реп

Я ходив головою вперед по місяцю

Я навіть не помітив, що це не твоя вина

Але те, що я курив

Я курю кожен день, інакше я не сплю

Це не залежність, це просто пресована трава

Загорнуті в савани рису, але це сьогоднішня помилка

Що завтра має значення

Але завтра згадують і легалізують це лайк

Ми всі страждаємо від хвороби

Вони маніпулюють усім, що ви бачите, я б краще бачив це неправильно

Все, що ви читаєте на периферії, має інший кінець

Кінець місяця триває тиждень і таке інше

Я оплачую рахунки, а цифрові ваги втрачають сигнал

Зайва вага, видно, що йдеш

На шляхах, де жадібність завдає побічної шкоди

Тут, на території, сусіди завжди знали більше

Про життя інших, тих небагатьох, хто називає їх батьками

Куди ти йдеш?

Ще на мосту

Дотримуйтесь вертикальних знаків і все

Хвилі та вібрація ніколи не бувають занадто актуальними

Від бажання бути все більше і більше до бути близько до джерела

Під мостом

Я завжди хотів більше, ніж вид на горизонт

Я завжди хотів більшого, хоча не був готовий

Я завжди був таким же, як би це тебе не розчаровувало

І я залишуся таким же, щоб історію можна було розповісти саме так

Моя мама завжди це говорила, вона просила мене схаменутися

Того дня, коли я цього досяг, життя посміхнеться мені

Щодня думаю про це, бігаю за порчею

Час, який, на вашу думку, я витрачаю на музику, є частиною вас