Outdoor - Subtil

Eles querem-me down eu vi

Só porque eu saí da town morri

Fiquei a dar voltas around me

Perdi-me… mas eu volto-me a encontrar

Há dias em que eu nem sei bem o quê que eu faço aqui

Em quem vou confiar se eles já não são os mesmos que eu conheci

Já não paro onde eu parava, não é um pêro nem uma chapada, que vai fazer mudar

algum dia o que tens mudar por ti

E pensa bem no quê que queres, tudo depende de com quem te dás

E se dás azes para que isso mude, ainda és um puto rapaz

Tava com um puto na paz a falar sobre a vida

Sobre as coisas más que fazemos quando é muita bebida

Quando é a minha cabeça que cria problemas via, fobias

Medos têm atormentado os meus dias

Paredes, são mais que ouvidos, em casas vazias

Segredos, escondidos criam relações frias

Talvez faça como Sofiane bloqueio a A2

Depois a A1, depois à A12 depois à A9

Depois sou eu a meter a carroça à frente dos bois

Só pra tentar perceber como é que o rap se promove

Dá-me um coração de pedra

Só bate as saudades dela

Quando, a vida nos atropela

Canto, pra que cada assopradela

Seja o vento levante quente e afugante

Isso está seco e irritante

Ainda está pra nascer o dia em que eu seja santo

Ainda está por fazer o beat em que eu não canto

Tanto que ficou por dizer, mas adiante

Larguei o branco, estou com a caneta preta

O meu rap sangue e tu sem tempo na ampulheta

O meu rap é distante e de forma constante liberta forças, tipo raios ultra

violeta

Eu não traio os meus catraios, fui fiel a Julieta

Ainda somos quem se preocupa mais com o planeta

Ainda temos o jardim por mais que eu não o veja

Eu sei que o regas quando o tempo deixa

Seja o que Deus quiser, se ele realmente existe

Existe pra provar que o tempo é verdadeiro dono disto

Não é sentir-me triste, é mais saber que sou um triste

Cada vez que eu desisto

Nunca fiz pra sem bem visto, isso não faz o meu tipo

Tudo o que eu fiz, fiz porque quis não pra ficar bonito

Esqueci-me de ser feliz quando ouvi o beat

Quando te deixei no sofá e entrei em conflito

Comigo o isolamento fechou-me

Eu já nem falava contigo e pergunto-me como?

Planto e colho aquilo que como

Mas o arrependimento mato-me

Mata.

Todos os dias carregam mais na faca

Todos erram.

E toda agente se farta

Ataca.

Já que a solidão desmarca

Pra que haja outro capitão na barca

O meu álbum já só sai pro ano, já só sai quando

Eu voltar deste sítio distante

A mim disseram-me para dar valor o que é importante

E eu vou conseguir levar a minha avante

Fechei-me tanto nesta quarenta

Gravei 2 Eps num instante

Num instante perdi tudo o que eu mais queria

E isso custa-me tanto

Tanto que ela me dizia, (hmmm) estás-te a afastar tanto

Que dei por mim na 125 com um Fiesta branco

É desta que eu abrando, é desta que eu viro santo

Ficado seja o senhor em nome daquilo que eu canto

Tentei entrar no bando mas já mudei tanto

Que eu não vou voltar ao mesmo fandango

Tenho que provar a mim próprio que tenho o comando

Que sei o que quero, e quando erro estou disposto a dar sangue

Eu espero o que tiver que esperar no meu canto

Só me vês quando apagarem os holofotes do campo

Eu sou um poço

De decisões erradas

Um bom moço

Que só aprende ás cabeçadas

Só me lembro

Das nossas tardes bem passadas

E hoje sei que saudades são marcas marcas…

Marcas.

marcas.

marcas.

Вони хочуть, щоб я спустився, я бачив

Просто тому, що я покинув місто, я помер

Я ходив навколо

Я заблукав... але знову знайшов себе

Бувають дні, коли я навіть не знаю, що тут роблю

Кому я буду довіряти, якщо це не ті, кого я знав

На місці не зупиняюсь, не груша і не ляпас змінить

колись те, що ти маєш, зміниться для тебе

І добре подумайте, чого ви хочете, все залежить від того, з ким ви ладите

І якщо ви дасте тузи, щоб це змінилося, ви все ще дитина

Я з дитиною спокійно розмовляла про життя

Про погані вчинки, які ми робимо, коли багато випиваємо

Коли це моя голова створює проблеми через фобії

Страхи мучили мої дні

У порожніх хатах стін більше вух

Таємниці, приховані створюють холодні відносини

Можливо, я зроблю як Софіяна, заблокую А2

Потім A1, потім A12, потім A9

Тоді це я ставлю воза перед конем

Просто спробую зрозуміти, як просувається реп

Подаруй мені серце з каменю

Я просто сумую за нею

Коли життя біжить по нас

Я співаю, щоб кожен подих

Будьте теплим і потопаючим вітром

Це сушить і дратує

День, коли я стану святим, ще не народився

Ще є біт, під який я не співаю

Так багато залишилося недомовленим, але далі

Білу впустив, чорна ручка в мене

Мій реп - це кров, і ти не маєш часу в пісочному годиннику

Мій реп далекий і постійно вивільняє сили, як ультра промені

Фіалка

Я не зраджую своїх катрайосів, я був вірний Джульєтті

Ми все ще найбільше турбуємось про планету

У нас все ще є сад, хоча я його не бачу

Я знаю, що ви поливаєте його, коли погода дозволяє

Все, що хоче Бог, якщо він справді існує

Він існує, щоб довести, що час є справжнім власником цього

Це не відчуття смутку, це більше знання того, що я сумую

Кожного разу здаюся

Я ніколи не робив цього без користі, це не мій тип

Все, що я робила, я робила тому, що хотіла, а не для того, щоб виглядати красивою

Я забув радіти, почувши ритм

Коли я залишив тебе на дивані і вступив у конфлікт

Зі мною ізоляція закрила мене

Я навіть більше не розмовляв з тобою, і мені цікаво, як?

Я саджу і жну те, що їм

Але жаль мене вбиває

Ліси.

З кожним днем ​​все більше носять на ніж

Кожен робить помилки.

І кожен агент набридає

Атака.

Оскільки самотність знімає позначки

Щоб на човні був ще один капітан

Мій альбом вийде тільки наступного року, він вийде тільки коли

Я повертаюся з цього далекого краю

Мені сказали цінувати те, що важливо

І я зможу взяти на себе лідерство

Я так замкнувся в цій сорокці

Я записав 2 Eps в одну мить

В одну мить я втратив усе, чого найбільше хотів

І це мені дуже дорого коштує

Настільки, що вона сказала мені: (хммм), ти так далеко зайшов

Що я опинився на 125 з білою Fiesta

З цього я обіймаюся, з цього я стаю святим

Будь Господом в ім'я того, що я співаю

Я намагався приєднатися до банди, але я вже дуже змінився

Що я не повертаюся до того самого фанданго

Я повинен довести собі, що я командую

Що я знаю, чого хочу, і коли роблю помилку, я готовий здати кров

Я чекаю все, що я повинен чекати в своєму кутку

Ви побачите мене лише тоді, коли прожектори поля будуть вимкнені

Я колодязь

неправильних рішень

хороший хлопець

Хто вчиться тільки б'ючись головою

Я просто пам'ятаю

З нашого добре проведеного дня

І сьогодні я знаю, що ностальгія - це бренди, бренди...

Відмітки.

бренди.

бренди.