Momenti Di Noia - Subsonica

Ci sono giorni in cui io non interagisco

e appeso al silenzio, come un ragno al soffitto,

sorveglio il mio spazio aereo, minacciando tutto ciІ che gira.

Girando a vuoto un termitaio di pensieri,

che, masticando, si nutre del tempo che passa,

affilo la mia attesa, guardo e guardo che mi vedi.

Ho giorni grigi in cui io non mi riconosco,

volando un po’pesante, prendo dentro tutti i vetri,

m’incazzo, ronzando, come un amplificatore in paranoia

e con un pungiglione, intriso di veleni,

cercando un pretesto, cercando una scusa,

affondo i miei colpi e soffoco la rabbia che grida.

Dentro frenetici momenti di noia…

Ho giorni grigi in cui io non mi riconosco

volando un po’pesante prendo dentro tutti i vetri,

m’incazzo, ronzando, come un amplificatore in paranoia

e con un pungiglione, intriso di veleni,

cercando un pretesto, cercando una scusa,

affondo i miei colpi e soffoco la rabbia che grida.

Dentro frenetici momenti di noia…

Ci sono giorni in cui io non interagisco

e appeso al silenzio, come un ragno al soffitto,

sorveglio il mio spazio aereo, minacciando tutto ciІ che gira.

Dentro frenetici momenti di noia…

Dentro frenetici momenti di noia…

Бувають дні, коли я не спілкуюся

і зависла мовчки, як павук зі стелі,

Я спостерігаю за своїм повітряним простором, погрожуючи всьому, що відбувається навколо.

Крутившись навколо термітника думок,

що, жуючи, харчується часом, що минає,

Я точу чекання, дивлюсь і бачу, ти мене бачиш.

У мене бувають сірі дні, коли я не впізнаю себе,

літаючи трохи важким, я забираю все скло,

Я злюся, дзижчу, як підсилювач у параної

і з жалом, просоченим отрутами,

шукає приводу, шукає виправдання,

Я занурюю свої удари й задушую гнів, що кричить.

У несамовиті хвилини нудьги...

У мене бувають сірі дні, коли я не впізнаю себе

літаючи трохи важким, я беру все скло всередині,

Я злюся, дзижчу, як підсилювач у параної

і з жалом, просоченим отрутами,

шукає приводу, шукає виправдання,

Я занурюю свої удари й задушую гнів, що кричить.

У несамовиті хвилини нудьги...

Бувають дні, коли я не спілкуюся

і зависла мовчки, як павук зі стелі,

Я спостерігаю за своїм повітряним простором, погрожуючи всьому, що відбувається навколо.

У несамовиті хвилини нудьги...

У несамовиті хвилини нудьги...