Chances - Subculture Sage

Chances are, cause I wear this silly grin

The moment you come into view

Chances are you think that I’m in love with you

Woah woah oh oh

Woah woah woah woah

Oh oh

Why do we do this to ourselves?

We do this over and over and over and over again

Round and round we go

(Round and round we go)

Ah, we’re all just going round in circles

If 1 equals 1 then how come so much that it hurts you?

The worst truth is the fact that this is all actually self-inflicted

You’ve only got yourself to blame if the whole thing ends in stitches

Still we ride on, and let bygones be bygones

Cause all we all we want is lo-o-ove

And we chase it like rat race for the papers

So a man stands for his baby

It’s a grand slam for the ages

I woke in love again

Who would have thought of heartbroken it would come again

Fuck it then

Might as well get a bun in the oven then

Don’t be selfish

It’s not like this planets overcrowded

Or that people should adopt more

Or clocked that recreation should just stop for a second

We’ve got babies having babies for their child support

What’re we doing?

Are we acting as we should?

Are we being proper humans?

If love’s the most powerful energy that exists

How come it only lasts a bit

And then afterwards feels like shit

We sit there and tell ourselves

«Nope, never again, love’s not for me, I’m going celibate friends»

And all it bloody takes is a half-decent conversation with the opposite sex

And you’re back on the act of mating

Never forsaken

Always the top of contemplation

And who can blame us?

the whole globe runs off fornication

Sex sells, so why are we not all millionaires?

I mean, someone’s making money but no one seems to care

Three quarters still asleep, living life within a dream

And working hard for 50 weeks and spending two to think in peace

We’re all trapped up in the circle of love

What’s found is then lost cause one thought it wasn’t enough

Chances are cause I wear this silly grin

The moment you come into view

Chances are you think that I’m in love with you

Ah, this is all just meant to be

A vicious circle of wishful purposed energy

And eventually we come to the concluded rest in peace that

Love is more about pain than it seems

It’s crazy how we do it

I mean, love is all there really is about us humans

We love each other, spiritually consciously coexist

But that same love of ego’s left society where it is, so

The question is can we truly love

Or will love ironically be the end of us soon enough

True love does exist

I believe to my gut

It just takes two souls to make it to take it through the rough

But, fuck

I mean easier said than done

Because paranoia’s a bitch and jealousy’s a cunt

And how we think we’re ready to share love with someone else

When we can’t even love this planet, let alone ourselves

It’s like we should take our hearts and put it on a shelf

And just leave that there for you and nobody else

But of course the opposite sex can love each other

We’ve got fathers, brothers, sons, daughters, sisters, and mothers but

Husbands and wives?

well that normally ends in troubles

Sweet honeymoon period then *pop* goes your bubble

You can stay together and in love just like some do

But ask those who aren’t and they’ll tell you it’s a struggle so

Are we all destined for cursed marriage?

Or is it that nothing come easy that’s worth having

It’s up to you what you do with love once you’ve found it

You can feed it from your soul or let your ego drown it

I stand astounded

Have I clocked it here in this rhyme?

Love’s only relevant to an actual period of time

I sit back and smile through my crooked teeth

I’m done looking for love

I’m gonna let love come look for me

Chances are cause I wear this silly grin

The moment you come into view

Chances are you think that I’m in love with you

Швидше за все, бо я ношу цю дурну посмішку

У той момент, коли ви потрапляєте в поле зору

Швидше за все, ви думаєте, що я закоханий у вас

Вау, воу, оу

Вау вау вау вау

О о

Чому ми робимо це із самими собою?

Ми робимо це знову й знову, знову й знову

Ми йдемо навколо

(Ми йдемо навколо)

Ах, ми всі просто ходимо по колу

Якщо 1 дорівнює 1, то чому це так сильно, що вам болить?

Найгірша правда — це те, що це насправді нанесено самим собі

Ви звинувачуєте себе лише в тому випадку, якщо все закінчиться швами

Все-таки ми їдемо далі, і нехай минуле було минулим

Тому що все, що ми все, що ми хочемо — це ло-о-ов

І ми гонимось за цим як щурячі перегони за газетами

Отже, чоловік виступає за свою дитину

Це великий шолом на віки

Я знову прокинувся закоханим

Хто б міг подумати, що "з розбитим серцем" це повториться

Тоді до біса

Тоді також можна було б поставити булочку в духовку

Не будьте егоїстом

Це не схоже на те, що ці планети переповнені

Або що люди повинні приймати більше

Або зарахували, що відпочинок просто зупиниться на секунду

У нас є діти, які народжують дітей на аліменти

Що ми робимо?

Чи діємо ми так, як слід?

Чи ми належні люди?

Якщо любов — найпотужніша енергія, яка існує

Чому це триває лише трохи

А потім почувається як лайно

Ми сидимо й говоримо собі

«Ні, ніколи більше, кохання не для мене, я збираюся безшлюбити друзі»

І все, що потрібно — це напівпристойна розмова з протилежною статтю

І ви повернулися до спарювання

Ніколи не покинутий

Завжди на вершині споглядання

І хто може нас звинувачувати?

вся земна куля тікає від блуду

Секс продається, то чому ж ми не всі мільйонери?

Я маю на увазі, хтось заробляє гроші, але, здається, нікого це не хвилює

Три чверті все ще сплять, живуть у сні

І наполегливо працюючи 50 тижнів і витративши два, щоб спокійно подумати

Ми всі в пастці у коло кохання

Те, що знайдено, потім втрачено, бо хтось думав, що цього замало

Швидше за все, я ношу цю дурну посмішку

У той момент, коли ви потрапляєте в поле зору

Швидше за все, ви думаєте, що я закоханий у вас

О, це все просто задумано таким чином

Замкнуте коло бажаної енергії

І врешті-решт ми приходимо до завершених висновків, що спочиваємо з миром

Любов — це більше про біль, ніж здається

Це божевілля, як ми це робимо

Я маю на увазі, що любов — це все, що насправді про нас людей

Ми любимо один одного, духовно свідомо співіснуємо

Але та сама любов до «его» залишила суспільство там, де воно є

Питання в тому, чи можемо ми по-справжньому любити

Або кохання за іронією долі стане нам кінцем досить скоро

Справжня любов існує

Я вірю до душі

Потрібно дві душі, щоб зробити це , щоб перенести це крізь важкість

Але, блін

Я маю на увазі, що легше сказати, ніж зробити

Тому що параноя — це стерва, а ревнощі — це пизда

І як ми думаємо, що готові поділитися любов’ю з кимось іншим

Коли ми навіть не можемо любити цю планету, не кажучи вже про себе

Це так, ніби ми повинні взяти своє серце і покласти його на полицю

І просто залиш це там для себе і нікого іншого

Але, звісно, ​​протилежна стать може любити один одного

У нас є батьки, брати, сини, дочки, сестри та матері, але

Чоловіки та дружини?

це зазвичай закінчується проблемами

Солодкий період медового місяця, а потім *pop* стане вашою бульбашкою

Ви можете залишатися разом і закохатися, як і деякі

Але запитайте тих, хто не є, і вони вам скажуть, що це боротьба

Чи всі ми призначені на проклятий шлюб?

Або щось не дається легко, що варто було б мати

Від вас залежить, що ви робите з любов’ю, коли знайдете її

Ви можете годувати це від своєї душі або дозволити своєму его потопити це

Я вражений

Я завів це тут у цій римі?

Кохання стосується лише реального періоду часу

Я сидю й посміхаюся крізь криві зуби

Я закінчив шукати кохання

Я дозволю коханню шукати мене

Швидше за все, я ношу цю дурну посмішку

У той момент, коли ви потрапляєте в поле зору

Швидше за все, ви думаєте, що я закоханий у вас