Funeral Bells -

I choke, and a sour taste escapes my mouth

I freeze when slowly all the lights fade out

I cry for help but words don’t seem to carry through the gloom

I crawl into the corner of my mattressed room

I lose control

Something takes hold of me

(And I) fight (to break) free

(From the) grip (tightening) a (round) my soul

If I had known there was a monster deep inside of me

I would have known that I belong in isolation cells I wouldn’t hesitate to end

it all and set me free

a simple accident will mark the end of my distress

and all I hear are funeral bells as I am laid to rest

I hide from something lurking just outside my view

I try to block the visions out but they keep breaking through

I scream as shady figures slither down the matressed walls

I crouch and watch it all break as the monster calls

I close my eyes

Wait (to be) anesthetized

(or) soon I will fall (and the)

monster will rise

If I had known there was a monster deep inside of me

I would have known that I belong in isolation cells I wouldn’t hesitate to end

it all and set me free

a simple accident will mark the end of my distress

and all I hear are funeral bells as I am laid to rest

I lose control it’s taking hold of me

If I had known there was a monster deep inside of me

I would have known that I belong in isolation cells I wouldn’t hesitate to end

it all and set me free

a simple accident will mark the end of my distress

and all I hear are funeral bells as I am laid to rest

Я задихаюся, а з рота виривається кислий присмак

Я завмираю, коли повільно згасають усі вогні

Я кричу про допомогу, але слова, здається, не проносяться крізь морок

Я заповзаю в куток свої кімнати з матрацами

Я втрачаю контроль

Щось захоплює мене

(І я) борюся (щоб вирватися) на волю

(Від) стиснення (затягування) (округ) моєї душі

Якби я знав, що глибоко в мені живий монстр

Я знав би, що я належу до ізоляторів, і без вагань закінчив би

це все і звільнить мене

 проста аварія означатиме кінець мого лиха

і все, що я чую, — це похоронні дзвони, як ме покладено на спочинок

Я ховаюся від чогось, що ховається за межами мого поля зору

Я намагаюся заблокувати бачення, але вони продовжують пробиватися

Я кричу, коли тіні фігури ковзають по стінах із матрацами

Я присідаюся й дивлюся, як все ламається, коли монстр кличе

Я закриваю очі

Зачекайте (щоб вас) знеболили

(або) скоро я впаду (і)

монстр підніметься

Якби я знав, що глибоко в мені живий монстр

Я знав би, що я належу до ізоляторів, і без вагань закінчив би

це все і звільнить мене

 проста аварія означатиме кінець мого лиха

і все, що я чую, — це похоронні дзвони, як ме покладено на спочинок

Я втрачаю контроль, він захоплює мною

Якби я знав, що глибоко в мені живий монстр

Я знав би, що я належу до ізоляторів, і без вагань закінчив би

це все і звільнить мене

 проста аварія означатиме кінець мого лиха

і все, що я чую, — це похоронні дзвони, як ме покладено на спочинок