Nashville - Stonewall Jackson

In the year of forty three mama finished feedin’me

And quickly rushed off to her job at Woorden’s Backmill

But at fourth on Monroe’s street a faillin’hearts stopped at willin’feet

And mama gave up the breath of life in the town of Nashville

Daddy was in the county jail so my older sister Nell

Took a job at a tavern that some folks called the Trashmill

And when the welfare agency offered help and smiled at me No thanks but we’ll get by in this town of Nashville

As a kid I went to school hurt stood high on a tavern stool

A listenin’to the songs on the jukebox at the Trashmill

And that hurtin’in them sad old songs settled deep in a poor boy’s bones

And I vowed I’ll someday pick and sing in Nashville

So my older sister Nell like a true blue southern bell

Bought me a second handed guitar from the Nashville goodwill

Heaven would smile and bells would ring when I touched those shiny strings

And I was the richest poor boy in the town of Nashville

There’s a chill down in my bones yes it’s my time to go on

And I’m sure the good Lord knows the way I feel

So they’re callin’me a star I can’t forget about that first guitar

And a lady who helped me to make it big in this town of Nashville

У сорок третьому році мама закінчила годувати мене

І швидко кинулася на свою роботу в Woorden’s Backmill

Але на четвертій на вулиці Монро неспокійні серця зупинилися біля ніж

І мама залишила подих життя в місті Нешвілл

Тато був у окружній в’язниці, тому моя старша сестра Нелл

Влаштувався на роботу в таверні, яку дехто називав Смітником

І коли соціальне агентство запропонувало допомогу та посміхнулося мені Ні, дякую, але ми обійдемося у цім місті Нешвілл

У дитинстві я ходив до школи, боляче стояв високо на табуреті

Слухати пісні на музичному автоматі в Trashmill

І ці болісні в них сумні старі пісні засіли глибоко в кістках бідного хлопчика

І я поклявся, що колись виберу й заспіваю в Нешвіллі

Тож моя старша сестра Нелл любить справжній блакитний південний дзвіночок

Купив мені подержану гітару від компанії Нешвілл

Коли я торкнувся цих блискучих струн, небо посміхалось і дзвонили дзвони

І я був найбагатшим бідним хлопчиком у містечку Нешвілл

У моїх кістках холодок, так, настав час продовжити

І я впевнений, що добрий Господь знає, що я відчуваю

Тож вони називають мене зіркою, я не можу забути про цю першу гітару

І жінка, яка допомогла зробити це великим у цьому місті Нешвілл