the elusive hand of sleep - Stoneman, James Gorczyca

Is ye a man or a mouse in the grandfather clock?

Tick tock, I was lost in the lot

Like a fist to the jaw, came the hand so elusive

When all appeared lost, neither mortal nor god

I was right, I was wrong, it don’t matter, these fingers are long

When the palm of sleep takes you

Take a step, took a step, faithful

In its grasp pulled through the depths, I’m grateful

Pull me down to an abyss

Thought that I was in it deep from the beginning, yeah

Holding on with a fierce grip

This shit won’t let me go, I think it’s time for acceptance

Pull me down to an abyss

Thought that I was in it deep from the beginning, yeah

Holding on with a fierce grip

This shit won’t let me go, I think it’s time for acceptance

I was in the backseat, me and my bottle

Pulling from the glassy, never no model

Strike a deal, barter, quick with it, we busy getting to industries

There ain’t no mo’fucking sympathy

Beaten from boots to the tip of my symmetry

I try to speak with a sprinkle of imagery

If you ain’t know me, you better get into me

I got no rivals, opponents, or enemies

Send me downstream in a matchstick box

This elastic clock stretch chapters

I’ll close my eyes, know again I’ll rise

Till then, Stone food for Blathers

Sleep is a luxury

I was blithing and blustering, but subside in the drudgery

How could you stunt on me?

When there’s only the one of me and the duke of the damned

Is ye a man or a mouse in the grandfather clock?

Tick tock, I was lost in the lot

Like a fist to the jaw, came the hand so elusive

When all appeared lost, neither mortal nor god

I was right, I was wrong, it don’t matter, these fingers are long

When the palm of sleep takes you

Take a step, took a step, faithful

In its grasp pulled through the depths, I’m grateful

Pull me down to an abyss

Thought that I was in it deep from the beginning, yeah

Holding on with a fierce grip

This shit won’t let me go, I think it’s time for acceptance

Pull me down to an abyss

Thought that I was in it deep from the beginning, yeah

Holding on with a fierce grip

This shit won’t let me go, I think it’s time for acceptance

All I ever known was sleep or sit

I’ll accept this, it won’t make a difference

In the end, at least someone’s there to comfort

I’d rather have it this way than to suffer

I forgot the feeling of a gentle touch

Palm of melatonin, suck away the fuss

I forgot the feeling of a gentle touch

Palm of melatonin, suck away the fuss

Knock my ass to sleep

I won’t writhe or scream

Drag my body down

I rest forever now

And when the darkness seeps

I’ll meet the one who reaps

«I need to put you down»

I rest forever now

Ти людина чи мишка в дідовому годиннику?

Тик-так, я загубився в долі

Як кулак до щелепи, рука така невловима

Коли все здавалося втраченим, ні смертний, ні бог

Я був правий, я був неправий, неважливо, ці пальці довгі

Коли долоня сну бере тебе

Зроби крок, ступив, вірний

Я вдячний за його хватку, яку тягне крізь глибини

Потягни мене до прірви

Я думав, що я був у цьому глибоко з самого початку, так

Тримаючись лютою хваткою

Це лайно не відпускає мене, я думаю, що настав час прийняти

Потягни мене до прірви

Я думав, що я був у цьому глибоко з самого початку, так

Тримаючись лютою хваткою

Це лайно не відпускає мене, я думаю, що настав час прийняти

Я був на задньому сидінні, я і моя пляшка

Витягування зі скла, ніколи без моделі

Укладайте угоди, бартер, швидко з цим, ми зайняті досягненням галузей

Немає ніякого чортового співчуття

Побитий від чобіт до кінчика моєї симетрії

Я намагаюся говорити з додаванням образів

Якщо ви мене не знаєте, вам краще познайомитися зі мною

У мене не суперників, опонентів чи ворогів

Надішліть мене вниз за течією в сірниковій коробці

Цей еластичний годинник розтягують глави

Я закрию очі, знаю знову, що я встану

А поки кам’яна їжа для Блатерів

Сон — це розкіш

Я була весела та горла, але вщухла у потузі

Як ти міг трюкнути на мене?

Коли є тільки я і герцог проклятих

Ти людина чи мишка в дідовому годиннику?

Тик-так, я загубився в долі

Як кулак до щелепи, рука така невловима

Коли все здавалося втраченим, ні смертний, ні бог

Я був правий, я був неправий, неважливо, ці пальці довгі

Коли долоня сну бере тебе

Зроби крок, ступив, вірний

Я вдячний за його хватку, яку тягне крізь глибини

Потягни мене до прірви

Я думав, що я був у цьому глибоко з самого початку, так

Тримаючись лютою хваткою

Це лайно не відпускає мене, я думаю, що настав час прийняти

Потягни мене до прірви

Я думав, що я був у цьому глибоко з самого початку, так

Тримаючись лютою хваткою

Це лайно не відпускає мене, я думаю, що настав час прийняти

Усе, що я знав, це спати чи сидіти

Я прийму це, це не змінить різниці

Зрештою, принаймні хтось є, щоб втішити

Я волів би так, ніж страждати

Я забув відчуття ніжного дотику

Пальма мелатоніну, відсмоктуй суєту

Я забув відчуття ніжного дотику

Пальма мелатоніну, відсмоктуй суєту

Збити мою дупу спати

Я не буду звиватися чи кричати

Потягніть моє тіло вниз

Я відпочиваю назавжди

І коли темрява просочується

Я зустріну того, хто жне

«Мені потрібно посадити тебе»

Я відпочиваю назавжди