Лёд - Stigmata

Проливаясь на груды скал,

Бесполезно течет вперед

Обжигая гранитный стан,

В устье жадно глотает лед

Холодный ручей

Наших надежд

Который навеки

Растопит лед

Не касаясь ажурной глади воды,

Он растаял легким шепотом тишины

Туман стелется по камням,

Закрывая небесный свод

Поцелуи, даря земле,

Превращается в хрупкий лед

Холодный ручей

Наших надежд

Который навеки

Растопит лед

Не касаясь ажурной глади воды,

Он растаял легким шепотом тишины

Время бежит, а он каждый раз

Топит лед в наших сердцах X3

Не касаясь ажурной глади воды,

Он растаял легким шепотом тишины

Проливаючись на купи скель,

Марно тече вперед

Обпалюючи гранітний стан,

У гирлі жадібно ковтає лід

Холодний струмок

наших надій

Який навіки

Розтопить лід

Не торкаючись ажурної гладі води,

Він розтанув легким пошепком тиші

Туман стелиться по камінню,

Закриваючи небесне склепіння

Поцілунки, даруючи землі,

Перетворюється на крихкий лід

Холодний струмок

наших надій

Який навіки

Розтопить лід

Не торкаючись ажурної гладі води,

Він розтанув легким пошепком тиші

Час біжить, а він щоразу

Топить лід у наших серцях X3

Не торкаючись ажурної гладі води,

Він розтанув легким пошепком тиші