Remember Your Chains - Steven Curtis Chapman

I couldn’t help but wonder

What he was thinking

As he stared out the window

Through the sky

It seemed he was taking

His last look at freedom

From the hopeless, longing look in his eyes

There were chains on his hands

And chains on his feet

And as I passed him by

The thought came to me…

Remember your chains

Remember the prison that once held you

Before the love of God broke through

Remember the place you were without grace

When you see where you are now

Remember your chains

And remember your chains are gone

There’s no one more thankful

To sit at the table

Than the one who best remembers from his pain

And no heart loves greater

Than the one that is able

To recall the time when all it knew was shame

The wings of forgiveness

Can take us to heights we’ve never seen

But the wisest ones, they will never lose sight

Of where they were set free

Remember your chains

Remember the prison that once held you

Before the love of God broke through

Remember the place you were without grace

When you see where you are now

Remember your chains

And remember your chains are gone

And in the light of all that we’ve been forgiven of

We will find our heart’s full look at freedom

To give and receive God’s love

Remember your chains

Remember the prison that once held you

Before the love of God broke through

Remember the place you were without grace

When you see where you are now

Remember your chains

And remember your chains are gone

Remember your chains are gone

Я не міг не здивуватися

Про що він думав

Коли він дивився у вікно

Через небо

Здавалося, він брав

Його останній погляд на свободу

Від безнадійного, тужливого погляду в його очах

На його руках були ланцюги

І ланцюги на ногах

І коли я проходив повз нього

Мені спала думка…

Згадайте свої ланцюги

Згадайте в’язницю, яка колись тримала вас

До того, як любов Божа прорвалася

Згадайте місце, де ви були без благодаті

Коли ти бачиш, де ти зараз

Згадайте свої ланцюги

І пам’ятай, що твої ланцюги зникли

Немає нікого більш вдячного

Щоб сісти за столом

Чим той, хто найкраще пам'ятає зі свого болю

І жодне серце не любить більше

Ніж той, що вміє

Щоб згадати час, коли він знав лише сором

Крила прощення

Може підняти нас до висот, яких ми ніколи не бачили

Але наймудріші вони ніколи не втратять з поля зору

Звідки їх звільнили

Згадайте свої ланцюги

Згадайте в’язницю, яка колись тримала вас

До того, як любов Божа прорвалася

Згадайте місце, де ви були без благодаті

Коли ти бачиш, де ти зараз

Згадайте свої ланцюги

І пам’ятай, що твої ланцюги зникли

І в світі всего, що нам прощено

Ми знайдемо повний погляд на свободу

Віддавати й отримувати Божу любов

Згадайте свої ланцюги

Згадайте в’язницю, яка колись тримала вас

До того, як любов Божа прорвалася

Згадайте місце, де ви були без благодаті

Коли ти бачиш, де ти зараз

Згадайте свої ланцюги

І пам’ятай, що твої ланцюги зникли

Пам’ятайте, що ваші ланцюги зникли