Warrior - Steve Earle

This is the best time of the day-the dawn

The final cleansing breath unsullied yet

By acrid fume or death’s cacophony

The rank refuse of unchained ambition

And pray, deny me not but know me now,

Your faithful retainer stands resolute

To serve his liege lord without recompense

Perchance to fall and perish namelessly

No flag-draped bier or muffled drum to set

The cadence for a final dress parade

But it was not always thus-remember?

Once you worshipped me and named me a god

In many tongues and made offering lest

I exact too terrible a tribute

Take heed for I am weary, ancient

And decrepit now and my time grows short

There are no honorable frays to join

Only mean death dealt out in dibs and dabs

Or horror unleashed from across oceans

Assail me not with noble policy

For I care not at all for platitude

And surrender such tedious detail

To greater minds than mine and nimbler tongues

Singular in their purpose and resolve

And presuming to speak for everyman

Oh, for another time, a distant field

And there a mortal warrior’s lonely grave

But duty charges me remain until

The end the last battle of the last war

Until that 'morrow render unto me

That which is mine my stipend well deserved

The fairest flower of your progeny

Your sons, your daughters your hopes and your dreams

The cruel consequence of your conceit

Це найкраща пора дня – світанок

Останній очисний подих ще незаплямований

За допомогою їдкого диму чи какофонії смерті

Чин відмовляється від розкутих амбіцій

І молись, не відмовляйся від мене, але пізнай мене зараз,

Ваш вірний слуга стоїть рішуче

Щоб служити своєму сеньйору без винагороди

Можливість безіменно впасти й загинути

Немає задрапірованого прапором гробу чи заглушеного барабана, щоб встановлювати

Каденція для останнього параду

Але не завжди було так – пам’ятаєте?

Колись ти поклонявся мені і назвав богом

На багатьох мовах і приношення не було

Я надто жахливу данину

Зверніть увагу, бо я втомився, стародавній

І зараз занепав, і мого часу стає мало

Немає почесних бійок, до яких приєднатися

Означають лише смерть, завдану в розмах

Або жах, що виник із-за океанів

Не нападайте на мене благородною політикою

Бо мене зовсім не цікавить банальність

І здати таку нудну деталь

Для більших розумів, ніж мої, і спритніших язиків

Неповторні за своїм призначенням і рішенням

І вважаючи себе говорити за кожного

О, в інший раз далеке поле

А там самотня могила смертного воїна

Але зобов’язання з мене залишаються доки

Кінець останньої битви останньої війни

До того завтрашнього дня віддай мені

Те, що є моїм, моя стипендія цілком заслужена

Найпрекрасніша квітка твого потомства

Ваші сини, ваші дочки, ваші надії і ваші мрії

Жорстокий наслідок твоєї зарозумілості