The Last Resort - Stereophonics

She came from Providence, the one in Rhode Island

Where the old world shadows hang heavy in the air.

She packed her hopes and dreams like a refugee,

Just as her father came across the sea.

She heard about a place people were smilin',

They spoke about the red man’s way, how they loved the land.

And they came from everywhere to the Great Divide

Seeking a place to stand or a place to hide.

Down in the crowded bars out for a good time,

Can’t wait to tell you all what it’s like up there.

And they called it paradise, I don’t know why.

Somebody laid the mountains low while the town got high.

Then the chilly winds blew down across the desert,

Through the canyons of the coast to the Malibu

Where the pretty people play hungry for power

To light their neon way and give them things to do.

Some rich man came and raped the land, nobody caught 'em,

Put up a bunch of ugly boxes and, Jesus, people bought 'em.

And they called it paradise, the place to be,

They watched the hazy sun sinking in the sea.

You can leave it all behind and sail to Lahaina

Just like the missionaries did so many years ago.

They even brought a neon sign 'Jesus is Coming',

Brought the white man’s burden down, brought the white man’s reign.

Who will provide the grand design, what is yours and what is mine?

'Cause there is no more new frontier, we have got to make it here.

We satisfy our endless needs and justify our bloody deeds

In the name of destiny and in the name of God.

And you can see them there on Sunday morning

Stand up and sing about what it’s like up there.

They called it paradise, I don’t know why.

You call some place paradise — kiss it goodbye.

Вона приїхала з Провіденсу, того, що в Род-Айленді

Де тіні старого світу тяжко висять у повітрі.

Вона складала свої надії та мрії, як біженка,

Так само, як її батько перетнув море.

Вона чула про місце, де люди посміхалися,

Говорили про шлях червоної людини, про те, як вони люблять землю.

І вони прийшли звідусіль до Великого Розділу

Шукаєте місце, щоб встати чи місце, щоб сховатися.

У переповнених барах, щоб гарно провести час,

Не можу дочекатися, щоб розповісти вам, як там нагорі.

І вони назвали це раєм, я не знаю чому.

Хтось заклав гори низько, а місто піднялося.

Тоді холодні вітри подули на пустелю,

Через каньйони узбережжя до Малібу

Де симпатичні люди грають, прагнучи влади

Щоб висвітлити їхній неоновий шлях і дати їм чим зайнятися.

Якийсь багатий чоловік прийшов і зґвалтував землю, ніхто їх не спіймав,

Поставте купу потворних коробок, і, Ісусе, люди їх купили.

І вони назвали це раєм, місцем бути,

Вони спостерігали, як туманне сонце занурюється в море.

Ви можете залишити все це позаду й плисти до Лахаїни

Так само, як і місіонери багато років тому.

Вони навіть принесли неонову вивіску "Ісус йде",

Зняв тягар білої людини, приніс правління білої людини.

Хто забезпечить грандіозний дизайн, що ваш, а що моє?

Оскільки нових кордонів більше немає, ми мусимо досягнути тут.

Ми задовольняємо наші нескінченні потреби і виправдовуємо свої криваві вчинки

В ім’я долі та в ім’я бога.

І ви можете побачити їх там у неділю вранці

Встань і заспівай про те, як там нагорі.

Вони назвали це раєм, я не знаю чому.

Ви називаєте якесь місце раєм — поцілуйте його на прощання.