Freeway - Stephen Thomas

the time has finally come

you’re finally at peace

unchained and broken from the life that used to be

filled with your love

and happiness from two

all that’s left is the memory of you

pack up my bags and i head out by dawn

half a tank of gas to my name

nowhere to belong

drive down the freeway with the wind in my hair

the end of the road is coming

you’re not there

wait for me when the sun hits the horizon

wait for me when there’s nothing left to fear

but fear itself

wait for me when tomorrow never comes

wait for me when you get there

yeah, whoa, la-da-da, la-di-da-di-da

a year’s gone by, but still it feels the same

three hundred sixty five

the pain remains

a walking open wound;

what i am to the world

reliving emptiness left by a girl

unpack my bags and i release some tears

wondering how i made it through the years

wait for me when the sun hits the horizon

wait for me when there’s nothing left to fear

but fear itself

wait for me when tomorrow never comes

wait for me

the day we met

the day we kissed

the day we fell in love like this

the time before you said goodbye

and the first tear fell from my eyes

i spent so many nights alone

when are you coming home?

im waiting

wait for me when the words don’t come too easily

wait for me when the sun doesn’t shine on your face

wait for me when you open up your eyes

wait for me

i spent so many nights alone

wondering when you were coming home

you left me in the barren place

without steps for me to retrace

im waiting

im waiting, im waiting

im waiting and waiting

im waiting, waiting

нарешті настав час

ви нарешті в спокої

розкутий і відірваний від життя, яке було раніше

наповнений твоєю любов'ю

і щастя від двох

все, що залишилося, це пам’ять про тебе

збираю валізи, і я вирушаю до світанку

півбака бензину на моє ім’я

нікуди не належати

їхати по автостраді з вітром у моєму волоссі

кінець дороги наближається

тебе там немає

чекай мене, коли сонце встане за горизонт

чекай на мене, коли не буде нічого, чого боятися

але сам страх

чекай мене, коли завтра ніколи не настане

чекай мене, коли приїдеш

так, ой, ла-да-да, ла-ді-да-ді-да

минув рік, але відчуття все одно

триста шістдесят п'ять

біль залишається

відкрита рана;

що я є для світу

знову пережити порожнечу, залишену дівчиною

розпаковую свої сумки, і я випускаю кілька сліз

мені цікаво, як я пройшов через ці роки

чекай мене, коли сонце встане за горизонт

чекай на мене, коли не буде нічого, чого боятися

але сам страх

чекай мене, коли завтра ніколи не настане

чекай на мене

день, коли ми зустрілись

день, коли ми цілувалися

день, коли ми так закохалися

час до того, як ти попрощався

і перша сльоза впала з моїх очей

я провів так багато ночей на самоті

коли ти прийдеш додому?

я чекаю

чекай на мене, коли слова не приходять надто легко

чекай мене, коли сонце не світить на твоє обличчя

чекай мене, коли відкриєш очі

чекай на мене

я провів так багато ночей на самоті

цікаво, коли ти повертаєшся додому

ти залишив мене в безплідному місці

без кроків для мене, щоб відстежити

я чекаю

я чекаю, я чекаю

я чекаю і чекаю

чекаю, чекаю