Thoroughfare Gap - Stephen Stills

Sometimes I consider my pace

I’m reminded of a train gathering speed for the climb to the pass;

In whose shadow it already lies

A small metal dragon approaching the ever present ascending rise

To the Seventh Mountain

Reeling and snaking and leaping it seems

That it wants to come loose from it’s path cast in iron;

But you can’t slow down now

As the Earth has presented a new crest to reach

Without barely a rest from the last one

Can you wonder what lies beyond?

Though you’ve been there before

And forget about the effort and the strain;

Always ascending, each yard as a mile

To the never ending pull of the steepening grade that’s before you

It’s no matter.

No distance.

It’s the ride

A valley, a forest, a desert, a stream

And an oversized bridge for the trickle beneath;

You remember the torrent it turned to last Spring

From the snow melting fast

And the river it became in the summer

Perhaps it is ruin from a fire that has scorched it

So badly that nothing will grow without rain;

To wash away the blackened soil

Now useless until called upon again

In a future as distant and far away as the next range of mountains

Then take it as far as you see and beyond

With eyes you don’t use enough to gather up strength;

As Thoroughfare Gap

What awaits is whatever you see

When you get there of even before;

It’s no matter.

No distance.

It’s the ride

Іноді я враховую свій темп

Мені згадується потяг, який набирає швидкість для підйому на перевал;

У тіні якого воно вже лежить

Маленький металевий дракон, що наближається до постійного висхідного підйому

До Сьомої гори

Здається, що крутиться, крутиться і стрибати

Що він хоче звільнитися зі свого шляху, відлитого в залізі;

Але зараз не можна сповільнюватись

Оскільки Земля представила новий гребінь, якого досягти

Не відпочиваючи від останнього

Ви можете задатися питанням, що лежить за його межами?

Хоча ти був там раніше

І забудьте про зусилля і напругу;

Завжди вгору, кожен ярд як миля

До нескінченної тяги крутизни, яка перед вами

Це не важливо.

Немає дистанції.

Це поїздка

Долина, ліс, пустеля, струмок

І міст великого розміру для цівки внизу;

Ви пам’ятаєте торрент, у який він  перетворився  минулої весни

Від снігу швидко тане

А річкою вона стала влітку

Можливо, це руїна від вогонь, який його спалив

Так погано, що без дощу нічого не виросте;

Щоб змити почорнілий ґрунт

Тепер марно, поки не покличуть знову

У майбутньому такому далекому й далекому, як наступний ряд гір

Тоді займіть наскільки бачите й далі

З очима, які ви використовуєте недостатньо, щоб набратися сил;

Як Прогалина

Те, що чекає, це все, що ви бачите

коли ви потрапите туди навіть раніше;

Це не важливо.

Немає дистанції.

Це поїздка