Корабль - СТЕНА

У трубача были тонкие пальцы…

Длинные, тонкие пальцы.

Он здорово слышал как надо играть,

И напрочь не слышал просьбы остаться.

Немного истомы, немного презренья,

И полуулыбка как у Будды-китайца,

И вот уже твое сердце в смятении,

И ты ненавидишь наследников Майлза…

ПРИПЕВ:

А корабль плывет,

За горизонтом порт растворяется,

День промолчим, ночь напролет

Музыка продолжается…

Он помнил три главных занятия…

Три главных священных занятия:

Учиться у моря, молиться о мире,

Расстегивать ласково чье-нибудь платье…

Но женщины первыми не говорят,

А детские страхи страшнее проклятий,

И вот эти двое упорно молчат,

Изнемогая от жажды объятий…

ПРИПЕВ.

Однажды корабль приплывет,

Когда не хочет никто, он вдруг приплывет…

Она не коснется лица его, нет,

Он платья ее так и не расстегнет.

Но Ангел, рожденный из ее взглядов

И его нот,

Сойдет вместе с ними, прошествует рядом,

И жизни их перевернет…

У трубача були тонкі пальці…

Довгі тонкі пальці.

Він здорово чув як треба грати,

І зовсім не чув прохання залишитися.

Трохи знемоги, трохи презирства,

І напівусмішка як у Будди-китайця,

І ось уже твоє серце в збентеженні,

І ти ненавидиш спадкоємців Майлза…

ПРИСПІВ:

А корабель пливе,

За горизонтом порт розчиняється,

День промовчимо, ніч безперервно

Музика продовжується…

Він пам'ятав три головні заняття…

Три головні священні заняття:

Вчитися біля моря, молитися про світ,

Розстібати ласкаво чиюсь сукню.

Але жінки першими не говорять,

А дитячі страхи страшніші за прокльони,

І ось ці двоє вперто мовчать,

Знемагаючи від жадоби обіймів…

ПРИСПІВ.

Якось корабель припливе,

Коли не хоче ніхто, він раптом припливе…

Вона не торкнеться обличчя його, ні,

Він плаття її так і не розстебне.

Але Ангел, народжений з її поглядів

І його нот,

Зійде разом з ними, проходить поруч,

І життя їх переверне...