Стекловата - Стекловата

Я теперь знаю всё о тебе.

Ты и ты лишь во всём виновата.

Твой характер узнать я успел —

Ты колючая, как стекловата.

Красотой ты сверкаешь на вид,

Ослепляя собою пол-школы.

Сколько раз я краснел от любви,

От твоих колких мелких осколков.

Припев:

Ты сама виновата во всём,

В том, что с виду светла и легка.

Что любовь наша кончилась злом —

Ты сама виновата,

Ты, как будто, стекловата.

Стекловата… Стекловата… Стекловата…

Сколько раз гладил плечи твои

В наши летние тёмные ночи,

И не видел, что пальцы в крови,

И не чувствовал боль — это точно!

Пацаны, не касайтесь её!

Она, просто, на солнце сверкает,

И тепло, как бы, вам отдаёт,

Но не верьте: она — не такая.

Припев.

Припев 2:

Ты сама виновата во всём,

В том, что с виду светла и легка.

Что любовь наша кончилась злом —

Ты сама виновата,

Ты — по-жизни — стекловата.

Стекловата… Стекловата…

Ты сама виновата во всём…

Припев 2.

Стекловата… Стекловата… Стекловата…

Я тепер знаю все про тебе.

Ти і ти лише у всьому винна.

Твій характер дізнатись я встиг —

Ти колюча, як скловата.

Красою ти виблискуєш на вид,

Осліплюючи собою півшколи.

Скільки разів я червонів від любові,

Від твоїх колких дрібних уламків.

Приспів:

Ти сама винна у всьому,

У тому, що на вигляд світла і легка.

Що кохання наше скінчилося злом —

Ти сама винна,

Ти, ніби, скловата.

Скловата… Скловата… Скловата…

Скільки разів гладив твої плечі

В наші літні темні ночі,

І не бачив, що пальці в крові,

І не відчував біль — це точно!

Пацани, не торкайтеся її!

Вона, просто, на сонце сяє,

І тепло, як би, вам віддає,

Але не вірте: вона не така.

Приспів.

Приспів 2:

Ти сама винна у всьому,

У тому, що на вигляд світла і легка.

Що кохання наше скінчилося злом —

Ти сама винна,

Ти - по-життя - скловата.

Скловата… Скловата…

Ти сама винна у всьому…

Приспів 2.

Скловата… Скловата… Скловата…