Numai Noaptea - Stefan Hrusca

Numai noaptea vino cand tacerea se loveste tainic de feresti

Cand ma-nchid ursuz in incaperea unde stau si-astept sa te ivesti

Ca un fur ce vrea sa-mi intre-n casa

Dar s-a prins in curte printre mreji

Numai noaptea vino cand se lasa o perdea de plumb pe ochii treji.

Vino-ncet la ora ce-mi aduce, sarutarea noptii pe obraz

Locuiesc la ultima rascruce, cheia-i langa poarta pe zaplaz.

Fluturand in urma ta esarfe negurile toate de pe lac

Fa sa inceteze aceste harfe care ziua-ntreaga nu mai tac

Si la umbra lunii blestemate sa te-apropii-ncet prin pragu-nchis

Ca sa fii si mai neasteptata decat ai fi fost venind prin vis.

Vino-ncet la ora ce-mi aduce sarutarea noptii pe obraz

Locuiesc la ultima rascruce, cheia-i langa poarta pe zaplaz.

Тільки настає ніч, коли тиша таємно б’є у вікна

Коли я замикаюся в кімнаті, де сиджу, і чекаю, коли ти з’явишся

Як злодій, який намагається проникнути в мій дім

Але попався у дворі серед сіток

Приходьте тільки вночі, коли свинцеву завісу залишили на неспанні очі.

Приходь повільно до години, що приносить мені, поцілунок ночі в щоку

Я живу на останньому перехресті, ключ біля хвіртки на заплазі.

Махаючи за тобою хустки всі тумани з озера

Зупиніть ці арфи, що не мовчать цілий день

І в тіні клятого місяця повільно підійди через закритий поріг

Бути ще більш несподіваним, ніж уві сні.

Приходь повільно до години, що принесе поцілунок ночі в мою щоку

Я живу на останньому перехресті, ключ біля хвіртки на заплазі.