Versus the Mirror - States

When did everything begin to change?

Spending every night alone behind this screen.

I’ve been working endless in my brain.

Still I can’t seem to find a place between

and now I’ve been seeing creatures

getting comfortable around this place.

So Doctor, looking at my features,

tell me what you see, am I insane?

That’s when I tell myself,

«I don’t care that you’ve started wearing down.

You better step it up, step it up.

The timing is right.

The only one you’re fighting is staring in the mirror.

You better make it work, make it work.

The timing is right and it’s only a test, it’s only a test.»

Suffering a bit of doubt inside.

Seeing the reflection only makes it feel real.

I’ve been tossed around a time or two.

Funny in the way I seem to hang on still.

But I can hold it all together.

Paint a grin across the top of it.

But lately I am thinking maybe

it’d be better off to just give in.

That’s when I tell myself,

«I don’t care that you’ve started wearing down.

You better step it up, step it up.

The timing is right.

The only one you’re fighting is staring in the mirror.

You better make it work, make it work.

The timing is right and it’s only a test, it’s only a test.»

And it’s like the closure comes from up under suddenly.

So make a point to keep an eye on the shuffling.

«I don’t care that you’ve started wearing down.

You better step it up, step it up.

The timing is right.

The only one you’re fighting is staring in the mirror.

You better make it work, make it work.

The timing is right and it’s only a test, it’s only a test.»

Коли все почало змінюватися?

Проводити кожну ніч на самоті за цією ширмою.

Я безкінечно працював у своєму мозку.

Досі я не можу знайти місце між

і тепер я бачу істот

комфортно в цьому місці.

Тож докторе, дивлячись на мої особливості,

скажи мені що ти бачиш, я не божевільний?

Тоді я кажу собі,

«Мені байдуже, що ви почали втомлюватися.

Краще підвищуйте, посилюйте.

Правильний час.

Єдиний, з ким ти борешся, — це дивитись у дзеркало.

Краще змусьте це працювати, нехай це працює.

Час правильний, і це лише тест, це лише випробування».

Трохи сумнівів всередині.

Бачити відображення лише створює відчуття реальності.

Мене кидали раз чи два.

Смішно в тому, як я, здається, досі тримаюся.

Але я втримаю все це разом.

Намалюйте посмішку зверху.

Але останнім часом я думаю, можливо

було б краще просто поступитися.

Тоді я кажу собі,

«Мені байдуже, що ви почали втомлюватися.

Краще підвищуйте, посилюйте.

Правильний час.

Єдиний, з ким ти борешся, — це дивитись у дзеркало.

Краще змусьте це працювати, нехай це працює.

Час правильний, і це лише тест, це лише випробування».

І це ніби закриття приходить знизу раптово.

Тож зробіть точку спостерігайте за перемішуванням.

«Мені байдуже, що ви почали втомлюватися.

Краще підвищуйте, посилюйте.

Правильний час.

Єдиний, з ким ти борешся, — це дивитись у дзеркало.

Краще змусьте це працювати, нехай це працює.

Час правильний, і це лише тест, це лише випробування».