Runnin' - Starlito, Robin Raynelle

Yikes.

Feeling like I’m running out of time.

What time is it?

No time like the present.

Oh I’m feeling like I’m running out of time, running out of time.

Feeling like I’m running out of time.

Running.

Hurry and be patient.

Hurry and be patient.

We just waiting on a break through but it ain’t occurred to us to keep waiting.

What you want is what you feel farthest from, but you feel you deserve it, huh?

I don’t feel like my nerves is numb, impervious like I’m disturb or some.

Fast forward to a service in a church, a funeral or a court date.

Anxiety keeps me separate, to myself.

Getting higher by the day, reminds you of the divorce rate.

No place like home, fourth base, slide through for a play just to feel more

safe.

Even though I really know I can’t avoid fate, nor ignore hate.

I’m going through it as well, I consider myself and my music as means for me to

motivate.

It’s understood, sometimes good just ain’t good enough.

That’s okay cause I know I’m great.

I’m feeling like I’m running out of time, moving forward but I’m still behind.

And it seems the faster I run the less I get done and I don’t know why.

I got more money than time.

Just trying to get more money than time.

I’d rather put it in my rhymes than have somebody dropped down, have my body

can find.

Talk to my homies in the cell on the cell, someone out of time.

Let em know I’m doing fine, I got some girls on go, let em know when they fine.

They airing it, I’m racing myself, impatient with myself.

I know I don’t rest cause I sleep light.

Trying to eat right for the sake of my health.

What’s beef like when the steaks is well?

So high they let me gamble in a

separate room.

So high I’m riding next to known like eleven fifty-seven.

Make eleven, and a fear fire sitting right next to em.

Paranoid, like I’m on borrowed time.

All my shit like a rest room.

I’m feeling like I’m running out of time, moving forward but I’m still behind.

And it seems the faster I run the less I get done and I don’t know why.

Pacing myself and racing myself.

Ой.

Відчуваю, що у мене закінчується час.

Котра година?

Немає часу, як зараз.

О, я відчуваю, що в мене закінчується час, закінчується час.

Відчуваю, що у мене закінчується час.

Біг.

Поспішайте та будьте терплячі.

Поспішайте та будьте терплячі.

Ми просто чекаємо прориву, але нам не на думку чекати далі.

Те, що ти хочеш, це те, від чого ти відчуваєш себе найдальше, але відчуваєш, що заслуговуєш на це, так?

Я не відчуваю, що мої нерви заціпеніли, не пропускають, ніби я заважаю, чи що-небудь.

Перемотайте вперед до служіння в церкви, похорону чи суду.

Тривога тримає мене відокремлено, саме з собою.

Рівень розлучень зростає з кожним днем.

Немає такого місця, як дім, четверта база, ковзайте, щоб пограти, щоб відчути більше

сейф.

Хоча я справді знаю, що не можу уникнути долі чи ігнорувати ненависть.

Я теж переживаю це, я вважаю себе і свою музику засобом для мене

мотивувати.

Зрозуміло, іноді добре просто недостатньо.

Це нормально, тому що я знаю, що я чудовий.

Я відчуваю, що в мене закінчується час, я рухаюся вперед, але я все ще відстаю.

І здається, чим швидше я бігаю, тим менше роблю, і я не знаю чому.

Я отримав більше грошей, ніж часу.

Просто намагаюся отримати більше грошей, ніж часу.

Я краще вставлю це у мої рими, ніж щоб хтось упав, мати моє тіло

можна знайти.

Поговоріть з моїми друзями в камері в камері, хтось не в часі.

Нехай вони знають, що у мене все добре, у мене є кілька дівчат, дайте їм знати, коли вони добре.

Вони транслюють це, я мчусь сам, нетерплячий до себе.

Я знаю, що не відпочиваю, бо сплю легко.

Намагаюся харчуватися правильно заради мого здоров’я.

Якою є яловичина, коли стейки добре?

Так високо, що вони дозволили мені грати в азартні ігри

окрема кімната.

Так високо, що я їду поруч із відомим, як одинадцять п’ятдесят сім.

Зробіть одинадцять, і вогонь страху сидить поруч із ними.

Параноїк, наче я в позичений час.

Усе моє лайно, як кімната відпочинку.

Я відчуваю, що в мене закінчується час, я рухаюся вперед, але я все ще відстаю.

І здається, чим швидше я бігаю, тим менше роблю, і я не знаю чому.

Я бігаю і мчусь сам.