La Belle De Mai - Stanislas

Quoi qu’on en pense, quoi qu’on en dise

Même si l’amour et le diable pactisent

Dis-moi qu’ils renoncent pour autant.

Il nous attend, le beau requin blanc

Au recoin du bleu de tes yeux troublants

Où se meurent mes rêves d’Orient, mes rêves d’Orient.

Même quand renaît la belle de mai, on sait que c’est vrai.

L’amour s’en vient, l’amour s’en fout, c’est sûr, joue sans nous.

Même si on dit qu’on ne sait jamais, on sait que c’est vrai.

L’amour s’en va, l’amour s’en fout, il se joue de nous, de nous.

Quoi qu’on refasse, quoi qu’on efface

Y’a pas d’amour sans se voiler la face

Sans répondre au chant des sirènes

Comme un voilier d’acier de sang

Qui part à la dérive des sentiments

Le poitrail, cœur ouvert aux peines, cœur ouvert aux peines.

Même quand renaît la belle de mai, on sait que c’est vrai.

L’amour s’en vient, l’amour s’en fout, c’est sûr, joue sans nous.

Même si on dit qu’on ne sait jamais, on sait que c’est vrai.

L’amour s’en va, l’amour s’en fout, il se joue de nous, de nous.

L’amour n’est fait que pour ceux qui s’aiment

Mais pas pour ceux qui voudraient être aimés.

L’amour reste un futur sans emblème, j’ai si peur de t’aimer

Même quand renaît la belle de mai.

Même quand renaît la belle de mai, on sait que c’est vrai.

L’amour s’en vient, l’amour s’en fout, c’est sûr, joue sans nous.

Même si on dit qu’on ne sait jamais, on sait que c’est vrai.

L’amour s’en va, l’amour s’en fout, il se joue de nous, de nous.

Il se fout de nous, il se fout de nous, de nous.

Що б ми не думали, що б ми не говорили

Навіть якщо любов і диявол уклали договір

Скажи мені, що вони здаються.

Він чекає на нас, прекрасна біла акула

У кутку блакитні твоїх тривожних очей

Там, де вмирають мої мрії про Схід, мої мрії про Схід.

Навіть коли краса травня відроджується, ми знаємо, що це правда.

Любов приходить, кохання байдуже, це точно, грає без нас.

Хоча ми говоримо, що ніколи не знаємо, ми знаємо, що це правда.

Кохання йде, кохання байдуже, воно грає з нами, з нами.

Що б ми не переробили, що б ми не видалили

Немає кохання без завуальування обличчя

Не відповідаючи на пісню сирени

Як вітрильник із кривавої сталі

Хто йде на самоплив почуттів

Грудна клітка, серце відкрите для болю, серце відкрите для болю.

Навіть коли краса травня відроджується, ми знаємо, що це правда.

Любов приходить, кохання байдуже, це точно, грає без нас.

Хоча ми говоримо, що ніколи не знаємо, ми знаємо, що це правда.

Кохання йде, кохання байдуже, воно грає з нами, з нами.

Любов створена тільки для тих, хто любить один одного

Але не для тих, хто хотів би бути коханим.

Любов залишається майбутнім без емблеми, я так боюся тебе любити

Навіть коли травнева краса відроджується.

Навіть коли краса травня відроджується, ми знаємо, що це правда.

Любов приходить, кохання байдуже, це точно, грає без нас.

Хоча ми говоримо, що ніколи не знаємо, ми знаємо, що це правда.

Кохання йде, кохання байдуже, воно грає з нами, з нами.

Він не дбає про нас, він дбає про нас, про нас.