Il Tempo Dell'Amore - Stadio

Forse?

stata un’illusione o forse la realt?,

forse?

solo il fermo immagine di un film

e quell’attimo che resta incollato all’anima

che con prepotenza se la porta via

?

durata troppo poco quella nostra eternit?

al favore solo un’isola nel film

che si?

vista da lontano

ma non ci si arriva mai

ma tu abiti in quell’isola nel mare

voglio rincorrerti nel mare fino a raggiungerti

non finisce il tempo dell’amore

oltre la gioia oltre il dolore rimani qui con me con il cielo che si scioglie tra le dita

ancora qui con te, qui con te di nuovo qui con te non esiste un altro uomo che ti vuole pi?

di me

e su un’altra stella brilla come te in un attimo capisco che il mistero?

tutto l?

in quell’isola che vedo avanti a me vieni a rincorrermi nel mare fino a raggiungermi

non finisce il tempo dell’amore

oltre la gioia oltre il dolore rimani qui con me con il cielo che si scioglie tra le dita

e come un’onda che ci avvolge e che ci porta via

e un vento che entra nella pelle

ritorna il tempo dell’amore bisogna viverlo

come un’alba che non sa cos'?

un tramonto

ancora qui con te, qui con te, qui con te di nuovo qui con te, qui con te, qui con te ancora qui con te, qui con te, qui con te.

можливо?

Це була ілюзія чи, може, реальність?,

можливо?

просто нерухоме зображення фільму

і той момент, що залишається приклеєним до душі

що з зарозумілістю забирає його

?

Невже та наша вічність тривала занадто коротко?

лише один острів у фільмі виступає за

що це?

видно здалеку

але ти ніколи туди не потрапиш

але ти живеш на тому острові в морі

Я хочу гнатися за тобою в морі, поки не досягну тебе

час кохання не закінчується

поза радістю за болем залишайся тут зі мною з небом, що тане між пальцями

все ще тут з тобою, тут з тобою знову тут з тобою немає іншого чоловіка, який хоче тебе більше?

мене

а на іншій зірці вона сяє, як ти в мить я розумію, що таємниця?

все там

на той острів, який я бачу перед собою, прийди й ганяйся за мною в морі, поки не досягнеш мене

час кохання не закінчується

поза радістю за болем залишайся тут зі мною з небом, що тане між пальцями

і як хвиля, що огортає нас і несе

і вітер, що проникає в шкіру

час кохання повернувся, його треба пережити

як світанок, що не знає що?

захід сонця

все ще тут з тобою, тут з тобою, тут з тобою знову тут з тобою, тут з тобою, тут з тобою все ще тут з тобою, тут з тобою, тут з тобою.