Гнев неведом - Сруб

Отцветет в наших душах сад

И печаль догорит в печи

Это радости мертвой смрад

Мы вдыхаем с тобой в ночи

Отпоет нас сосновый лес

В вышине среди стай ворон

И над дальней горою крест

Нам безмолвно поставит он

Догуляет душа свое

Перелает на всех, кто глуп

Потеряет нутро чутье

И развалится ветхий сруб

Гнев неведом,

Но ходит следом

За тобою

Страх и горе

Полусветом

Ночью бредом

Грех не страшен

Гнев неведом

Відцвіте в наших душах сад

І печаль догорить у печі

Це радості мертвий сморід

Ми вдихаємо з тобою вночі

Відспіває нас сосновий ліс

У висоті серед зграй ворон

І над дальньою горою хрест

Нам безмовно поставить він

Догуляє душа своє

Перелаяє на всіх, хто дурний

Втратить нутро чуття

І розвалиться старий зруб

Гнів невідомий,

Але ходить слідом

За тобою

Страх і горе

Напівсвітлом

Вночі маренням

Гріх не страшний

Гнів невідомий