Soči - SRD

Krasna si, bistra hči planin

Brdka v prirodni si lepoti

Ko ti prozornih globočin

Nevihte temne srd ne moti —

Krasna si, hči planin

Tvoj tek je živ in je legak

Ko hod deklet s planine

In jasna si ko gorski zrak

In glasna si, kot spev krepak

Planinske je mladine

Rad gledam ti v valove bodre

Valove te zelenomodre:

Temna zelen planinskih trav

In vedra višnjevost višav

Lepo se v njih je zlila

Na rosah sinjega neba

Na rosah zelenih gora

Lepoto to si pila —

Krasna si, hči planin

Ti meni si predraga znanka

Ko z gorskih prišumiš dobrav

Od doma se mi zdiš poslanka

Nesoča mnog mi ljub pozdrav

Bog sprimi te tu sred planjav

Kako glasno, ljubo šumljaš

Kako čvrsto, krepko skakljaš

Ko sred gora še pot imaš

A ko pridereš na ravnine

Zakaj te živa radost mine?

Kaj trudno lezeš in počasi

Zakaj so tožni tvoji glasi?

Težko se ločiš od hribovja

Zibelke tvojega valovja?

Mar veš, da tečeš tik grobov

Grobov slovenskega domovja?

Obojno bol pač tu trpiš

V tej boli tožna in počasna

Ogromna solza se mi zdiš

A še kot solza — krasna

Krasna si, bistra hči planin

Brdka v prirodni si lepoti

Ko ti prozornih globočin

Nevihte divje srd ne moti

Pa oh, siroti tebi žuga

Vihar grozán, vihar strašán

Prihrumel z gorkega bo juga

Divjal čez plodno bo ravan

Ki tvoja jo napaja struga —

Gorjé, da daleč ni ta dan

Nad tabo jasen bo obok

Krog tebe pa svinčena toča

In dež krvav in solz potok

In blisk in grom — oh, bitva vroča

Tod sekla bridka bodo jekla

In ti mi boš krvava tekla:

Kri naša te pojila bo

Sovražna te kalila bo

Takrat se spomni, bistra Soča

Kar gorko ti srce naroča:

Kar bode shranjenih voda

V oblakih tvojega neba

Kar vode v tvojih bo planinah

Kar bode v cvetnih je ravninah

Tačas pridrvi vse na dan

Narasti, vzkipi v tok strašán

Ne stiskaj v meje se bregov

Srdita čez branove stopi

Ter tujce, zemlje lačne, vtopi

Na dno razpenjenih valov

Ти прекрасна, світла дочка гір

Ти гіркий у своїй природній красі

Коли ти прозора глибини

Бурі темної люті не турбують -

Ти прекрасна, дочко гір

Ваш біг живий і легкий

Коли дівчата йдуть з гори

І тобі ясно, коли гірське повітря

А ти голосна, як смілива пісня

Він гірський юнак

Мені подобається дивитися на тебе в хвилях

Хвилі і зелено-блакитні:

Темно-зелена гірська трава

І життєрадісність висоти

Вона гарно вписалася в них

На росах синього неба

На росах зелених гір

Краса, яку ти випив -

Ти прекрасна, дочко гір

Ти мені занадто дорогий

Коли з гір гарно пошумієш

Ти мені з дому здається депутатом

Він передає мені дуже дороге привітання

Нехай Бог тебе сюди посеред рівнин

Як голосно, солодко ти бурчиш

Як міцно, сміливо ти стрибаєш

Коли тобі ще є шлях посеред гір

А коли ви добираєтесь до літаків

Чому жива радість проходить повз вас?

Як важко і повільно брешеш

Чому твої голоси сумні?

Важко відокремитися від пагорбів

Колиски твоїх хвиль?

А ти знаєш, що бігаєш прямо біля могил

Могили словенської батьківщини?

Вам обом тут боляче

У цьому болі сумно і повільно

Ти здається мені величезною сльозою

Але як сльоза - красиво

Ти прекрасна, світла дочка гір

Ти гіркий у своїй природній красі

Коли ти прозора глибини

Бурі дикої люті не турбують

Ну, бідолашний

Страшна гроза, страшна гроза

Зашуміє з гіркого півдня

Дикий над родючим буде плоским

Живиться від вашого русла -

Шкода, що не той день

Над вами буде ясно сховище

Навколо вас свинцевий град

І кривавий дощ, і потік сліз

І блискавка, і грім — ой, бій гарячий

Ось де буде гостра сталь

І ти потечеш мою кров:

Наша кров тебе вип'є

Ворог загартує вас

От коли згадує, чиста Соча

Що тобі гірке серце наказує:

У чому буде зберігатися вода

У хмарах твого неба

У ваших горах буде вода

Те, що буде у квітковому, це літаки

У цей час дотримуйтеся всього на день

Вирости, кипіти в потоці страху

Не втискайтеся в межі банки

Вона сердито переступає через дамби

А чужі, голодні землі, тонуть

До низу пінилися хвилі