Nobody There At All - Spooky Tooth

The Sun is setting out in the tinted sky

A lite-haired boy is crying wishing he could die

And his thoughts come a-rolling out of the sunset

And his tears are not falling the change has come so fast

And round and round that memory goes

There’s nobody left to call

And anyhow I’m feelin' sure

There’s no place left to fall

Love is just a kiss away

There’s nobody there

There’s nobody there, There’s nobody there at all

It was back when the years were growing (?) out where the days were young

The sport was all in knowing the songs left unsung

Now the music’s all been written the words mean not a thing

He’s left behind them rainbows and carousel brass ring

And round and round that memory goes

There’s nobody left to call

And anyhow I’m feelin' sure

There’s no place left to fall

Care is just a tear away

Nobody cries

Nobody cries, nobody cries at all

Future’s lookin' dimmer the past still lingers on

And the pain becomes a-pleading _____

The wind blows around the collar Winter’s against his face

And Life becomes too heavy for the mind he can’t erase

And round and round that memory goes

There’s nobody left to call

And anyhow I’m feelin' sure

There’s no place left to fall

Life is just a breath away

Nobody’s breathin'

Nobody’s breathin', nobody’s breathin' at all

«nobody's there» ad lib/ fade

Сонце заходить на забарвленому небі

Світловолосий хлопчик плаче, бажаючи померти

І його думки випливають із заходу сонця

І його сльози не течуть, зміни відбулися так швидко

І кругом ця пам’ять ходить

Немає нікого, кому зателефонувати

І все одно я впевнений

Упасти більше немає

До кохання лише поцілунок

Там нікого немає

Там нікого немає, взагалі нікого немає

Це було тоді, коли роки росли (?), коли дні були молодими

Весь спорт полягав у тому, щоб знати пісні, які не співали

Тепер вся музика написана, слова нічого не означають

Він залишив позаду них веселки та карусельний латунний перстень

І кругом ця пам’ять ходить

Немає нікого, кому зателефонувати

І все одно я впевнений

Упасти більше немає

До догляду лише одна сльоза

Ніхто не плаче

Ніхто не плаче, ніхто взагалі не плаче

Майбутнє виглядає тьмянішим, минуле все ще залишається

І біль стає благанням _____

Вітер віє навколо коміра Зими в обличчя

І життя стає занадто важким для розуму, який він не може стерти

І кругом ця пам’ять ходить

Немає нікого, кому зателефонувати

І все одно я впевнений

Упасти більше немає

Життя — лише подих

Ніхто не дихає

Ніхто не дихає, ніхто не дихає взагалі

«нікого немає» ad lib/ fade