Attimi - Spika

Anni passano sotto agli occhi, non mi accorgo se

Sporgo la mia vista da sto bordo, non mi scordo che

Fotto tutto quello che c’ho attorno sennò fotte me

Prendi ciò che serve per sopravvivere

Ogni volta come la prima

La stessa fotta nel petto che scoppia come una mina

La prima rima delinea

Ho fatto salti mortali, zero patti col demonio

I ritratti verbali mi son scritto in un foglio

Niente è per scontato, pagato sì pure l’aria

Ho messo sangue in questi versi, calmato la mia smania

E sono attimi su attimi, parole sopra battiti

Tu battili

Resto tra queste parti, sì

Per ricordarti chi sono, com’ero

Faccio tardi più suono

Non ricordo dov’ero, do-vevo dare tempo al tempo

Rap nelle tempie, questo è il mio tempio

Attento, impara a restarne fuori oppure a scegliere

Adesso corro su quest’autostrada, bruciano i chilometri

Pacchi sotto i sedili, devo dire si sta comodi

Fai a gomiti, nella città stretti come negli autobus

Svegliato da musica che non passo più

Questa piazza, queste panche, questo cortile

La mia scuola, le giornate stanche, le mie mattine

Le mie notti in bianco, questi libri vuoti da riempire

Mi manca starmene fuori alle 8 ad impazzire

Ricordo i treni persi, le volte in cui stavo fatto

Depresso all’ultimo banco, detesti chi ti sta a fianco

Rivestiti dei tuoi pregi, poi sbaglia una volta tanto

E siamo messi qui, superstiti persi durante il viaggio

Pessimi come le loro storie

Se tieni soldi investili sopra i tuoi testi sì, che avrai vittorie

Ci ho ripagato questo, di stare bene con me stessso

Qualunque sia la scelta, zero compromesso

Ne fumo un paio, dopo vado frà, non torno presto

Restiamo dentro che fuori fa troppo fresco

E guardali sti ragazzini finiti magazzinieri

Coi chili nei magazzini, l’ansia dai carabinieri

Avranno un giorno ciò che vogliono davvero

Tu conta fino a cento, poi riparti da zero

Hai messo su castelli, disegnato i sogni coi pastelli

Ti ricordi mancavano tasselli

Ti rassegni, mentre qualcosa cambia

Ma cosa cambia?!

Vorresti il mondo in mano, ma in mano al mondo la vista è un’altra

I soldi nel tuo localetto 'B' da-da quel bucaletto

Stacca un po' quel social network, spacco ste serate qua

Il mio amico su quel divanetto, fumo questo clarinetto

Ci beviamo a sto baretto, dopo si va tutti al McDrive

Dopo si va tutti al McDrive.

Palermo City!

Ah.

Spika!

Роки проходять перед очима, я не помічаю

Я відкидаю свій погляд із цього краю, я не забуваю про це

Я трахаю все навколо, інакше воно трахає мене

Візьміть те, що потрібно, щоб вижити

Як уперше кожного разу

Та сама діра в грудях, що вибухає, як міна

Перший план віршика

Я робив сальто, нуль угод з дияволом

Словесні портрети були написані на аркуші

Ніщо не сприймається як належне, навіть за повітря платять

Я влив кров у ці вірші, заспокоїв свій божевілля

І вони мить за миттю, слова за тактами

Ви побили їх

Я залишаюся між цими частинами, так

Щоб нагадати, хто я, яким я був

Я спізнююся більше звуку

Я не пам’ятаю, де я був, мені потрібно було дати часу час

Реп у скронях, це мій храм

Будьте обережні, навчіться триматися осторонь цього або вибирати

Зараз я бігаю по цій трасі, кілометри горять

Посилки під сидіннями, треба сказати, що зручно

Стикаєшся ліктями, в місті тісно, ​​як в автобусах

Прокинувся від музики, яку я більше не можу грати

Цей сквер, ці лавки, це подвір’я

Моя школа, втомлені дні, мої ранки

Мої безсонні ночі, ці порожні книги, щоб заповнити

Я сумую за тим, щоб бути на вулиці о 8, бо я божеволію

Я пам’ятаю пропущені потяги, часи, коли мене забили камінням

Пригнічений на останній лаві, ви ненавидите тих, хто поруч

Покладися на свої заслуги, а потім хоч раз помились

І ось ми, ті, хто вижив, заблукали під час подорожі

Так само погано, як їхні історії

Якщо у вас є гроші, вкладайте їх у свої тексти, так, у вас будуть перемоги

Я відплатив за це тим, що почуваюся добре з собою

Яким би не був вибір, без компромісів

Я викурюю їх, потім іду, брате, повертаюся не скоро

Давайте залишимося всередині, оскільки надворі надто прохолодно

І погляньте на цих дітей, які в кінцевому підсумку стали робітниками на складах

З кілограмами на складах, тривога від карабінерів

Одного разу вони отримають те, чого справді хочуть

Ви рахуєте до сто, потім починаєте знову з нуля

Ви будували замки, малювали мрії олівцями

Ви пам’ятаєте, там не було жодного шматка

Ти змиряєшся, поки щось змінюється

Але які зміни?!

Ти б хотів, щоб світ був у твоїх руках, але в руках світу погляд інший

Гроші у вашому маленькому місці «B» з-з цієї маленької кишені

Відключіть цю соціальну мережу на деякий час, я буду качати цими вечорами тут

Мій друг на тому дивані, я курю цей кларнет

Ми випиваємо в цьому маленькому барі, а потім усі йдемо до McDrive

Після цього всі переходять до McDrive.

Місто Палермо!

ох

Спіка!