Render My Prey - Spawn of Possession

Grave insomnia has now obtained my strung out mind.

Robbed of the one place that gives me solitude from them.

I must now face the perfected madness that will eat me as I’m slowly turning

into what I dread.

Deprived of sight, my introverted eyes guides my awake steps into sinfulness.

Profane is the soul purpose here, I know it and still I let my inner steer me.

I am becoming the infestation, now it’s clear what I intend to do As I reach the house of god I’ll take and keep my price forever.

Render my prey as I descend, render my prey.

Web of cords stretched from heel to throat.

With Iron ropes I strap him down and hard.

The blood in my plams shimmers with the rust.

Caught in a lonesome sermon he never saw me come.

Dragged out from his abode, a robe of the fallen now bestowed.

Useless struggling for it’s not my mind that drives my actions

It is clearly a non human authority.

Candles of a thousand not lit by hands of man.

In my blinded darkness, lights my depraved path.

Where’s my solace, this deed gave me no fractions of inner peace

Although I know I have him alive, a purpose I dear not quest for nor implement.

Through serpent eyes I watch my hands do carnal damage as they hung him up swinging from the ceiling upside down.

Render my prey as I descend, render my prey

Web of cords stretched from heel to throat.

With Iron ropes I strap him down and hard.

The blood in my plams shimmers with the rust.

Caught in a lonesome sermon he never saw me come

Серйозне безсоння тепер охопило мій розслаблений розум.

Вкрадено єдине місце, яке дає мені самотність від них.

Тепер я мушу зіткнутися з досконалим божевіллям, яке з’їсть мене, коли я повільно повертаюся

в те, чого я боюся.

Позбавлені зору, мої замкнені очі ведуть мої наяву кроки до гріховності.

Профанство — це душа, я знаю і все-таки дозволяю своєму внутрішньому керувати мною.

Я стаю заразою, тепер зрозуміло, що я збираюся робити Як я досягаю дому Божого, я візьму й утримаю ціну назавжди.

Відтворюйте мою здобич, коли я спускаюся вниз, відтворюйте мою здобич.

Павутина канатів, натягнута від п’яти до горла.

Залізними мотузками я обв’язую його і міцно.

Кров у моїх сливах переливається іржею.

Потрапивши на самотню проповідь, він не бачив, як я прийшов.

Витягнутий з його обителі, тепер одяг загиблих.

Марна боротьба, бо не мій розум керує моїми діями

Це очевидно не людський авторитет.

Тисячі свічок не запалені руками людини.

У моїй засліпленій темряві освітлює мій розпусний шлях.

Де моя розрада, цей вчинок не дав мені ні частки внутрішнього спокою

Хоча я знаю, що він у мене живий, ціль, яку я люблю, не шукаю і не реалізую.

Крізь зміїні очі я спостерігаю, як мої руки завдають плоської шкоди, як вони повісили його, розмахнувшись зі стелі догори дном.

Відтворюйте мою здобич, коли я спускаюся вниз, відтворюйте мою здобич

Павутина канатів, натягнута від п’яти до горла.

Залізними мотузками я обв’язую його і міцно.

Кров у моїх сливах переливається іржею.

Потрапивши на самотню проповідь, він не бачив, як я прийшов