Close to Paradise - Soulwax

Well, I, I arrive here in the late '60, '69 I think it was

And I found a paradise, something then I couldn’t believe

I mean, it was a beautiful place with fantastic weather

And the payéses and the extranjeros, they were here

They were, most of them were Americans, Canadians, Swedish

And, um, painters, artists

Fantastic people, there were no classes

The houses, they were open, nobody closed the doors

It was a great, great, uh, life

I came in 1972

And, um, I came, I arrived to an island which was virgin nature

And sunny, there’s flowers and everything was green and

Uh, it was just so overwhelming that I couldn’t believe it

It just, uh, it just hit me so strongly

That I, uh, felt like being in paradise

In Spanish, it’s Anna Maria «Noche y Día»

It’s mean Ana Maria «Day and Night»

Because I was everywhere

I don’t want to lose one minute of this party

Or in the beach or in the discotheques

Everywhere I was, I tried to be

All around the island, always twenty-four hours

I was sleeping nothing

Just few hours sometimes when my body was going to die

When I start to work in Pacha

They tell me, «You can be go-go dancer»

And I said, «Yes, but please with one clause

At five o’clock in the morning, I want to go away»

And then, the boss of the dancer in this time

She say the, «Okay, you can do it, but straight up

Don’t say this to anyone

And when it’s five o’clock, you just take the door and go where you want»

And so, five o’clock every night, when I finished work

I ran to dance in another discotheque and

I ran to Ku to make more friends here around

Like this, uh, it was okay

The minute I came here

Just getting out of the plane, landing in Ibiza

I knew this was my place forever

I don’t know, even the smell I adored

I felt this is my home

My name is Rossetta Montenegro, I was born in Venezuela

But I live many part of the planet so I got to meet so many people

Everyone came to see me in Ibiza during those days and now still

I work in, um Pacha, I work in Ku, I work in Amnesia

I work in all over the places here

Imagine Ibiza in the '72, used to live with the payéses

And, uh, they were really nice people, you know

They didn’t get impress about our outfits that were really freak

You know, I mean, we were freak

We used to get whatever

A bottle of Coke, we’d cut it and we’d make, uh

Two things for a bra, you know?

It was really funny

The fantasy that all the people used to have that time

At least at that time, we used to have two or three pareo

You can, you wear it on the head, over the, the shoulders as a child

And we only carry a basket, this Incan basket

With all our stuff there

So we didn’t have to go to our house to get things, you know

No, it was easy going

You know, we used to go to the disco without, barefoot

In bathing suits with a pareo

And sometimes, people naked

Full of colors and things, you know, but, uh, flowers all over

Going close to paradise, but we took the wrong way

I don’t know, maybe this is the right way, we don’t know, but

It didn’t go the way we were expecting

When I say «we,» I’m talking about

All these freaks then we had dreams

Somebody asked me about her and then, «What do you think about that?»

And I say that would’ve been, that’s what I really believed

It was a paradise, absolute paradise

Somehow, it took a way then became what it is now

And I’m sure people that arrive now are still thinking that that’s a paradise

Definitely it’s not the paradise that we knew, it’s another paradise

But maybe now is the, I don’t know, I’m not sure about anything

Reality is not the same for everybody, so

We use the words in a way like if it is an absolute truth, that don’t exist

That makes the thing more complicated

Ну, я прибув сюди в кінці 60-х, 69-го, думаю,

І я знайшов рай, у що не міг повірити

Я маю на увазі, що це було гарне місце з фантастичною погодою

І пайєси, і екстраньєри, вони були тут

Вони були, більшість із них були американці, канадці, шведи

І художники, художники

Фантастичні люди, класів не було

Будинки були відкриті, двері ніхто не зачиняв

Це було прекрасне, чудове життя

Я прийшов у 1972 році

І, гм, я прийшов, прибув на острів, який був незайманою природою

І сонячно, там квіти і все було зеленим і

О, це було так приголомшливо, що я не міг у це повірити

Це просто, це просто вразило мене так сильно

Що я відчував себе в раю

Іспанською це Анна Марія «Noche y Día»

Це означає Ана Марія «День і ніч»

Тому що я був скрізь

Я не хочу втрачати жодної хвилини цієї вечірки

Або на пляжі чи на дискотеках

Де б я не був, я намагався бути

По всьому острову, завжди цілодобово

Я нічого не спав

Бувало кілька годин, коли моє тіло мало померти

Коли я почну працювати в Pacha

Вони кажуть мені: «Ти можеш бути танцюристом go-go»

І я відказав: «Так, але будь ласка, з одним пунктом

О п’ятій годині ранку я хочу піти»

А потім, бос танцюриста в цей час

Вона каже: «Добре, ти можеш це зробити, але прямо

Не кажіть цього нікому

А коли п’ята година, ви просто берете двері і йдете куди хочете»

І так, п’яту годину вечора, коли я закінчив роботу

Я побіг танцювати на іншу дискотеку і

Я побіг до Ку , щоб знайти більше друзів

Ось так, це було добре

Щойно я прийшов сюди

Просто вийшов з літака, приземлився на Ібіці

Я знав, що це моє місце назавжди

Не знаю, навіть запах, який я обожнював

Я відчував, що це мій дім

Мене звати Россетта Чорногорія, я народився у Венесуелі

Але я живу в багатьох частинах планети, тому мні довелося познайомитися з такою кількістю людей

Усі приходили до мене на Ібіці в ті дні і зараз

Я працюю в, гм Pacha, я працюю в Ку, я працюю в Амнезії

Я працю в усюди тут

Уявіть собі Ібіцу 72-го року, коли вона жила з пайесами

І, знаєте, вони були дуже приємними людьми

Вони не справили враження на наші вбрання, які були справді дивними

Ви знаєте, я маю на увазі, ми були виродками

Раніше ми отримували будь-що

Пляшку кока-коли, ми б її розрізали і ми б зробили, е

Дві речі для бюстгальтера, розумієш?

Це було дійсно смішно

Фантазія, яка була у всіх людей того часу

Принаймні в той час у нас було два-три парео

Ви можете носити його на голові, через плечі, як дитиною

І ми маємо лише кошик, цей кошик інків

З усіма нашими речами там

Тож нам не потрібно йти до нашого дому за речами, розумієте

Ні, було легко

Знаєте, ми на дискотеку ходили без, босоніж

У купальниках із парео

А іноді люди голими

Ви знаєте, повно кольорів та інших речей, але повсюди квіти

Наближаємося до раю, але ми вибрали неправильний шлях

Я не знаю, можливо, це правильний шлях, ми не знаємо, але

Вийшло не так, як ми очікували

Коли я говорю «ми», я говорю про

Усі ці виродки тоді нам снилися

Хтось запитав мене про неї, а потім: «Що ти про це думаєш?»

І я кажу, що це було б, це те, у що я справді вірив

Це був рай, абсолютний рай

Якимось чином воно пройшло шлях, а потім стало тим, чим є зараз

І я впевнений, що люди, які прибувають зараз, все ще думають, що це рай

Безперечно, це не той рай, який ми знали, це інший рай

Але, можливо, зараз це, я не знаю, я ні в чому не впевнений

Тож реальність не для всіх однакова

Ми вживаємо слова таким чином, як якщо це абсолютна істина, якої не існує

Це ускладнює справу