Bilal - Soso Maness

Salam, moi, c’est Bilal, vingt-deux ans, né en Afrique

J’suis l’aîné de ma famille, j’ai grandi dans une zone à risques

Comme tous les jeunes, j’aime bien le rap et le foot avec les potes

Et quand je suis sur Insta', j’rêve d’un départ en Europe

C’est décidé, j’vais changer ma vie, changer ma destinée

J’ai rendez-vous ce soir avec un passeur chevronné

Et j’ai rangé dans mon sac le début du reste de ma vie

Sur moi, j’ai mon portable, une gourde et mes économies

Rendez-vous à la gare, à vingt-deux heures pétantes

J’ai embrassé ma mère et on a prié tous ensemble

J’embarque dans un camion, direction Tripoli

J’préfère mourir là-bas que d’continuer à vivre ici

Éclairé par la lune (par la lune), j’ai peur (j'ai peur)

J’ai quitté ma famille, mes rêves en tête

La cruauté de l’homme à l'égard de mon être

J’ai affronté le silence et les tempêtes

Éclairé par la lune (par la lune), j’ai peur (j'ai peur)

J’ai quitté ma famille, mes rêves en tête

La cruauté de l’homme à l'égard de mon être

J’ai affronté le silence et les tempêtes

Ça fait plus de deux jours qu’on roule non-stop dans le désert

Le jour, le soleil brûle, la nuit, c’est le froid qui t’enterre

Sur la route, je vois des corps de morts de familles toutes entières

Abandonnées par les passeurs à la merci du désert

J’ai vu la cruauté de l’homme pour un billet de plus

Se prennent pour Dieu, décident ou pas d’mener au terminus

Mais grâce à Dieu, nous y sommes, nous voilà à Tripoli

Mais à peine arrivé, j’suis intercepté par une milice

Qui me dépouille aussi vite, le peu d’affaires qu’il me reste

Coup de cross d’AK-47 pour tous ceux qui rouspètent

Et là, me voilà menotté, dans un camion, embarqué

Et je n’sais pas pour quelle raison on m’a mené en prison

Éclairé par la lune (par la lune), j’ai peur (j'ai peur)

J’ai quitté ma famille, mes rêves en tête

La cruauté de l’homme à l'égard de mon être

J’ai affronté le silence et les tempêtes

Éclairé par la lune (par la lune), j’ai peur (j'ai peur)

J’ai quitté ma famille, mes rêves en tête

La cruauté de l’homme à l'égard de mon être

J’ai affronté le silence et les tempêtes

Ça fait déjà des mois, qu’on est entassé ici

Entre la torture et les viols, sans oublier les homicides

Mon Dieu, la Libye, c’est l’enfer, sortez-moi de là

Qu’est-ce que j’donnerais pour voir ma Terre et prendre ma mère dans mes bras

Suite à une action politique, nous voilà tous enfin libres

Et comme j’ai qu’une idée en tête, j’fonce trouver un passeur sur la digue

J’lui donne le peu qu’il me reste pour monter à son bord

Il accepte et j’me dis: «Bilal, encore un dernier effort»

Sur le bateau, personne parle, beaucoup font des prières

On a tous un proche disparu dans les entrailles de la mer

Et je vois la côte Libyenne, de plus en plus s'éloigner

Et au bout de ce chemin, quelle sera ma destinée?

(Ma destinée)

Éclairé par la lune (par la lune), j’ai peur (j'ai peur)

J’ai quitté ma famille, mes rêves en tête

La cruauté de l’homme à l'égard de mon être

J’ai affronté le silence et les tempêtes

Éclairé par la lune (par la lune), j’ai peur (j'ai peur)

J’ai quitté ma famille, mes rêves en tête

La cruauté de l’homme à l'égard de mon être

J’ai affronté le silence et les tempêtes

Салам, я Білал, двадцять два роки, народився в Африці

Я старший у своїй родині, виріс у зоні ризику

Як і всі молоді люди, я люблю реп і футбол з друзями

А коли я в Insta', то мрію поїхати до Європи

Вирішено, я збираюся змінити своє життя, змінити свою долю

У мене сьогодні побачення з досвідченим контрабандистом

І я поклав у сумку початок решти мого життя

Зі мною є мобільний телефон, пляшка води та мої заощадження

Зустріч на вокзалі о 10 годині вечора

Я поцілував маму, і ми всі разом помолилися

Сідаю у вантажівку, напрямок Тріполі

Я краще помру там, ніж продовжую жити тут

Місячний світ (Moonlit), я боюся (я боюся)

Я залишив сім’ю, мріючи про свої мрії

Жорстокість людини до моєї істоти

Я зіткнувся з тишею й бурями

Місячний світ (Moonlit), я боюся (я боюся)

Я залишив сім’ю, мріючи про свої мрії

Жорстокість людини до моєї істоти

Я зіткнувся з тишею й бурями

Ми їздили без зупинок по пустелі більше двох днів

Вдень сонце пече, вночі холод ховає

На дорозі бачу трупи цілих сімей

Покинутий контрабандистами на милість пустелі

Я побачив жорстокість людини ще за один квиток

Прийміть себе за Бога, вирішуйте чи не вести до кінцевої точки

Але слава Богу, що ми там, ось ми в Тріполі

Але ледве приїхав, мене перехопила міліція

Хто так швидко грабує мене, ті кілька речей, які в мене залишилися

Перехресний постріл АК-47 для всіх, хто бурчить

А там я в наручниках, у вантажівці, на борту

І я не знаю, чому мене забрали до в’язниці

Місячний світ (Moonlit), я боюся (я боюся)

Я залишив сім’ю, мріючи про свої мрії

Жорстокість людини до моєї істоти

Я зіткнувся з тишею й бурями

Місячний світ (Moonlit), я боюся (я боюся)

Я залишив сім’ю, мріючи про свої мрії

Жорстокість людини до моєї істоти

Я зіткнувся з тишею й бурями

Вже пройшли місяці, нас тут напхали

Між тортурами та зґвалтуваннями, не забуваючи про вбивства

Боже мій, Лівія це пекло, витягни мене звідси

Що б я віддав, щоб побачити свою Землю і взяти матір на руки

Після політичної акції ми нарешті вільні

І оскільки я маю на думці лише одне, я поспішаю шукати контрабандиста на дамбі

Я віддаю йому те мало, що у мене залишилося, щоб отримати на борт

Він приймає, і я кажу собі: "Білал, ще одна остання спроба"

На човні ніхто не говорить, багато хто молиться

У всіх нас у надрах моря зникла кохана людина

І я бачу лівійське узбережжя, яке все далі й далі

І в кінці цього шляху яка буде моя доля?

(Моя доля)

Місячний світ (Moonlit), я боюся (я боюся)

Я залишив сім’ю, мріючи про свої мрії

Жорстокість людини до моєї істоти

Я зіткнувся з тишею й бурями

Місячний світ (Moonlit), я боюся (я боюся)

Я залишив сім’ю, мріючи про свої мрії

Жорстокість людини до моєї істоти

Я зіткнувся з тишею й бурями