Wintersmith - Sons Of Seasons

The days have grown darker

And clouds are hanging low

The hills once spread lush and green

Snow’s falling where the roads have been

So little her confidence

But still she walks strong

I’m born from the season’s dance

To men I belong

Winter’s alive, one splintered soul

No heartbeat inside

Breathing the cold, uncertain stride

Trying to feel, to be next to her

The cold is coming closer

And the harmony is lost

This burden that lies on my soul

And in my hand my people’s hope

My maiden’s uneasiness, her anxiety

To put all those fears to rest is a task given to me

Дні стали темнішими

А хмари висять низько

Колись пагорби були пишні й зелені

Там, де були дороги, падає сніг

Так мало її впевненості

Але вона все одно ходить сильно

Я народився з сезонних танців

До чоловіків я належу

Зима жива, одна розбита душа

Усередині немає серцебиття

Дихаючи холодним, невпевненим кроком

Намагаючись відчути, бути поряд нею

Холод наближається

І гармонія втрачена

Цей тягар, який лежить на моїй душі

І в моїх руках – надія мого народу

Неспокій моєї дівочі, її тривога

Мені поставлене завдання заспокоїти всі ці страхи