Wanderer from the Fold - Solution .45

Like an empty hourglass

Time has come to a halt

Where the overthrown is now rebuilding

Shifting to a sight unseen

Set against the obscure

In this breeding ground of doubt and yielding

Fear without a stop

Without restraint

As the world goes I must keep my head

Clear out of the way

Out of this hold

Latching on to all I used to shed

When the wolf is at the door

On the hunt fo a change

Unreality becomes existence

Cannot burn this frostbite off

Everliving ordeal

Always close at heart, yet in the distance

I am the wanderer from the fold

Through aimless days I drift alone

But never on my own

What is part of me

Is also part of you

Sleeping in the nameless depths

Waiting to come to the throne

Fear without a stop

Without restraint

As the world goes I must keep my head

Clear out of the way

Out of this hold

Latching on to all I used to shed

I am the wanderer from the fold

Through aimless days I drift alone

But never on my own

What is part of me

Is also part of you

Sleeping in the nameless depths

Waiting to come to the throne

The day of death never came

No funeral, no dark exit

The nights of murder and breathing shadows

I watched the sun rise

Як порожній пісочний годинник

Час зупинився

Там, де зараз відбудовується повалений

Перехід до невидимого

Постав проти незрозумілого

У цьому розсаднику сумнівів і поступливості

Страх без зупинки

Без обмежень

Поки світ йде, я повинен тримати голову

Приберіть із дороги

Вихід із цього затримання

Зачепився за все, що колись проливав

Коли вовк за дверями

На полювання за змінами

Нереальність стає існуванням

Не можна спалити це обмороження

Вічне випробування

Завжди близько в серці, але на відстані

Я — мандрівник із загону

Крізь безцільні дні я дрейфую сам

Але ніколи самостійно

Що є частиною мене

Є також частиною вас

Сон у безіменних глибинах

Чекають, щоб прийти на трон

Страх без зупинки

Без обмежень

Поки світ йде, я повинен тримати голову

Приберіть із дороги

Вихід із цього затримання

Зачепився за все, що колись проливав

Я — мандрівник із загону

Крізь безцільні дні я дрейфую сам

Але ніколи самостійно

Що є частиною мене

Є також частиною вас

Сон у безіменних глибинах

Чекають, щоб прийти на трон

День смерті так і не настав

Ні похорону, ні темного виходу

Ночі вбивств і дихання тіней

Я дивився, як сходить сонце