Destiny Falls To Ruin - Solitude Aeturnus

I sat upon grassy linen

Looking far into my thoughts

Among deep and dark forests

Lining a hazy grayish loch

And there inside foreshadow dealt

A vision to perception

A prophetic form of imagery

Manifest in shadow obscure

And destiny falls to ruin

No discourse but archaic filterings

Of black and cryptic signs

None helping a bleak understanding

Of things not yet to come

In the misty drizzle

Entranced so deep in mind

I saw an image foreboding

Of the world which rests outside

I saw the sea of tranquillity

At rest in the arms of the storm

And destiny falls to ruin

Я сів на трав’яній білизні

Заглядаючи далеко в свої думки

Серед глибоких і темних лісів

Вистилає туманне сірувато озеро

І там всередині передвістя розбиралися

Бачення до сприйняття

Пророча форма образів

Виявляється в неясній тіні

І доля руйнується

Немає дискурсу, але архаїчні фільтрації

Чорних та загадкових знаків

Жодне не допомагає в похмурому розумінні

Про те, що ще не відбудеться

У туманний дощ

Так глибоко зачарований

Я бачив образ передчуття

Про світ, який спочиває зовні

Я бачив море спокою

У спокої в обіймах бурі

І доля руйнується