Earthly Confine - Soliloquium

This is not the place where dreams take flight

This won’t be the day ambitions are realized

The tired lightsource, spring escaping me

This is not the place where dreams take flight

In this earthly confine hours linger by

«Any place but here», we repeat in sullen tone

What’s left to strive for in a garden of fear?

Clashing wills, tired days

Constant pressure heals no wound

We find ourselves begging for release

Lessons expensively learned, you pass by in time of need

Carve a word or two, quench the noise

We’ve come a long way to be wayward still

Adrift in endless sea, a companion of silence

Це не те місце, куди летять мрії

Це буде не той день, коли амбіції реалізуються

Втомлене джерело світла, весна, що втікає від мене

Це не те місце, куди летять мрії

У цім земному тілі тягнуться години

«У будь-якому місці, але не тут», — повторюємо ми похмурим тоном

До чого ще потрібно прагнути в саді страху?

Зіткнення волі, втомлені дні

Постійний тиск не загоює рани

Ми благаємо про звільнення

Дорогі уроки, які ви пропускаєте в потрібний час

Виріжте слово або два, погасіть шум

Ми пройшли довгий шлях, щоб досі бути норовливими

Лети в безкрайньому морі, супутник тиші