Martyr Theme Song - SOLE

I’d just like to get a chance to clear my name

You know, I’ve been dubbed many things, you know

But I’m not a martyr

Some things are worth it

'Nothing is easy' is an overstatement

I’m too young to know it

I’m ultimate, permanent, learning 'til terminated

Age insighting visions, major human stage

This religion is my vice, my best friend

My knife, my security quilt (your quilt?) Excessive

Built from adolescence, built to escape

Built and then raised this idol that is picked to fix the gated mantle

Holding it all 'til I burst limestone, primestone

I am home, everywhere my soul scrape

And shakes the air that we breathe

My palms black all the way, I refuse to bloody my knuckles

And bruise my shins on giant steps over little people

Poking out these extremities into my Van Gogh

The complicated siren song’ll do my jingle

All of these ideals with which I’ve grown to strangle

There’s a fine line, I walk on the other side

I’ve only got one reason not to die

So as long as my blood runs the color purple

I am penetrating, choosing sides, allies, and weapons

I only see in black and white, there is no art of war

The beauty of is that scars make me a better man and victories make me weak

Stalemates from pushovers, so don’t push me

'Cause I’ve been there, so let me win again (why?)

'Cause all these victories make me

That’s why

Everything is worth fighting for

Violence never got me anywhere

Free thought doesn’t cost that much

Living is the only thing worth anything

Everything is worth fighting for

Violence never got me anywhere

Free thought doesn’t cost that much

Living is the only thing worth anything

In the second grade, I was passed a note that read nothing is given

And everything was made to be taken

And I was made to learn trials by error, trailing the air

Climbing down from stairs, echoing my 'I won’t give up'

Tongue claimed while you can’t stop this

I can’t go on anymore, it’s your false

Sense of nobility

For spitting my blood in your face before my body dies

It’s a casting in everything I believe

And I’m a bitter cynic

All truth is personal, I believe in myself, people have fought invention

Built to only slow you down, let you down, and try to be down

So I’m up, armed with two fists, gritted teeth

And an honesty only shared with the dumbest of martyrs finishing beef

I plead my, 'how ya like me now?'

Until I hate myself for being right and acting right

It’s my god-stolen right to only live for lies and die for what I believe

Spitting in the face of opposition

Raise the consequences with open arms and closed eyes

Tensing every abdominal muscle, preparing for the inevitable invasion

Damn we’re dedicated, and dammit, the devistation

For I understand what it means to hate

That’s why I love with a passion that burns bridges

Everything is worth fighting for

Violence never got me anywhere

Free thought doesn’t cost that much

Living is the only thing worth anything

Everything is worth fighting for

Violence never got me anywhere

Free thought doesn’t cost that much

Living is the only thing worth anything

And I’ve never met anything worth the beating of alieving

'Til I find myself, I’ve been here the whole time

Ever since then, I live for so-called friends as respective allies

And soon-to-be enemies

If you’re not for, you’re against, pro or con

And sidelined is an oxymoron, stupid

I’ve got a big mouth, a big heart, and a thick head

And I’m not afraid to use 'em

Bridges were made to burn

Idols were made to fall off pedestals

I’m only here temporarily, barely make a mark

It all starts with a stone

Bridges were made to burn

Idols were made to fall off pedestals

I’m only here temporarily, barely make your mark

And it starts with a stone

Everything is worth fighting for

I am Sole

Violence never got me anywhere

He is Moodswing9

Free thought doesn’t cost that much

Anticon

Living is the only thing worth anything

Everything is worth fighting for

I am Sole

Violence never got me anywhere

He is Moodswing9

Free thought doesn’t cost that much

Anticon

Living is the only thing worth anything

Я просто хочу отримати можливість очистити своє ім’я

Знаєте, мене багато чого охрестили

Але я не мученик

Деякі речі того варті

"Немає нічого простого" — це перебільшення

Я занадто молодий, щоб знати це

Я остаточний, постійний, навчаюсь до кінця

Вікові бачення, основна людська стадія

Ця релігія мій порок, мій кращий друг

Мій ніж, моя захисна ковдра (ваша ковдра?) Надмірна

Створений із підліткового віку, створений для втечі

Створив, а потім підняв цього кумира, якого обирають, щоб полагодити мантію з воротами

Тримаю все це, поки не розірву вапняк, прайстоун

Я дома, скрізь душа моя

І струшує повітря, яким ми дихаємо

Мої долоні чорні до кінця, я відмовляюся закривати пальці

І синяю гомілку на гігантських сходах над маленькими людьми

Висовуючи ці кінцівки в мого Ван Гога

Складна пісня сирени звучатиме мій дзвін

Усі ці ідеали, якими я доріс

Тут тонка грань, я йду з іншого боку

У мене є лише одна причина не вмирати

Тож поки моя кров має фіолетовий колір

Я проникаю, вибираю сторони, союзників і зброю

Я бачу тільки чорним по білому, немає мистецтво війни

Краса в тому що шрами роблять мене кращею людиною, а перемоги зроблюють слабшим

Зайшов у глухий кут, тому не підштовхуйте мене

Тому що я був там, тож дозвольте мені знову виграти (чому?)

Бо всі ці перемоги змушують мене

Ось чому

За все варто боротися

Насильство ніколи нікуди не привело мене

Вільна думка коштує не так багато

Життя — це єдине, що чогось варте

За все варто боротися

Насильство ніколи нікуди не привело мене

Вільна думка коштує не так багато

Життя — це єдине, що чогось варте

У другому класі мені передали записку, що читати нічого не дано

І все було створено для того, щоб забрати

І я був навчитися випробуванням помилкою, тягнучись за повітрям

Спускаючись зі сходів, повторюючи моє «Я не здамся»

Язик стверджував, поки ви не можете зупинити це

Я більше не можу продовжувати, це ваша неправда

Почуття благородства

За те, що плюнув кров’ю тобі в обличчя, перш ніж моє тіло померло

Це встановлення у все, у що я вірю

І я запеклий цинік

Вся правда сама особиста, я вірю в себе, люди боролися з винаходами

Створено, щоб лише сповільнювати вас, підводити й намагатися бути

Тож я встаю, озброєний двома кулаками, стиснутими зубами

І чесністю, якою користуються лише найтупші з мучеників, які доїдають яловичину

Я запрошую: "Як я зараз тобі подобаюсь?"

Поки я не ненавиджу себе за те, що я правий і вчинюю правильно

Моє вкрадене богом право жити лише заради брехні й помирати за те, у що я вірю

Плювати в обличчя опозиції

Підняти наслідки з відкритими обіймами та закритими очима

Напружуючи кожен м'яз живота, готуючись до неминучого вторгнення

До біса, ми віддані, і до біса, відступ

Бо я розумію, що означає ненавидіти

Ось чому я люблю з пристрастю, яка спалює мости

За все варто боротися

Насильство ніколи нікуди не привело мене

Вільна думка коштує не так багато

Життя — це єдине, що чогось варте

За все варто боротися

Насильство ніколи нікуди не привело мене

Вільна думка коштує не так багато

Життя — це єдине, що чогось варте

І я ніколи не зустрічав нічого, що варте того, щоб пережити

"Поки я не знайшов себе, я був тут весь час

Відтоді я живу для так званих друзів як відповідних союзників

І майбутніх ворогів

Якщо ви не за, то ви проти, за чи проти

А відсторонений — це оксюморон, дурний

У мене великий рот, велике серце та товста голова

І я не боюся використовувати їх

Мости були зроблені, щоб спалити

Ідолів створювали, щоб падати з п’єдесталів

Я тут лише тимчасово, ледве помічаю

Усе починається з каменю

Мости були зроблені, щоб спалити

Ідолів створювали, щоб падати з п’єдесталів

Я тут лише тимчасово, ледве залишаю твій слід

І все починається з каменю

За все варто боротися

Я Єдина

Насильство ніколи нікуди не привело мене

Він — зміна настрою9

Вільна думка коштує не так багато

Антикон

Життя — це єдине, що чогось варте

За все варто боротися

Я Єдина

Насильство ніколи нікуди не привело мене

Він — зміна настрою9

Вільна думка коштує не так багато

Антикон

Життя — це єдине, що чогось варте