Fire In the Sky - SOJA

Yeah

We just move on a minute

We go first on a second

If the sky is the limit

Our earth is the blessing

Every second you’re in it

Every minute your guessing

Cause the celebration into this life that you’re slipping

Slip sliding away and you know it’s never enough

You hear it beg you for more and so on your knees you get up

We are the poetry in motion

We’re the fire in the sky

Slip sliding with purpose into the black into

The sky and stars and feeling the suggestion

That we were and are connected in the essence of

A final plan much bigger than us

Like a memory that you just can’t touch

Like the universe is a circle at its basic

And the world spins round

Cause everything changes

And the resting place of the human race

Is the sky and stars and the poetry is just us

Its just us

Its just us

In every city we live in

We take the chance that we’re given

We take the day at it’s word

We speak the truth that we listen

We make the dreamer the real

We make the rebel the God

We make the hero forever

And make each other the law

Well I never felt it before

In the way that I feel it now

Its in the air that we breath and create the life that we love

So until we meet again I am forever your friend

Slip sliding with purpose into the black into

The sky and stars and feeling the suggestion

That we were and are connected in the essence of

A final plan much bigger than us

Like a memory that you just can’t touch

Like the universe is a circle at its basic

And the world spins round

Cause everything changes

And the resting place of the human race

Is the sky and stars and the poetry is just us

Its still us

Its just us

Yeah

So we just move on a minute

Yeah, we go first on a second

If the sky is the limit

Then our earth is the blessing

Every second you’re in it

Every minute you’re guessing

Calls for celebration into this life that you’re slipping

Slip sliding away and you know it’s never enough

You hear it beg you for more and so on your knees you get up

We’re the poetry in motion

We’re the fire in the sky

Slip sliding with purpose into the black into

The sky and stars and feeling the suggestion

That we were and are connected in the essence of

A final plan much bigger than us

Like a memory that you just can’t touch

Like the universe is a circle at its basic

And the world spins round

Cause everything changes

And the resting place of the human race

Is the sky and stars and the poetry is just us

Ага

Ми просто рухаємося на хвилину

Ми ідемо першим за секундою

Якщо небо — межа

Наша земля — це благословення

Щосекунди ви в ньому

Кожну хвилину твої здогади

Створіть у цьому житті свято, яке ви пропускаєте

Сповзаєш, і ти знаєш, що цього ніколи не вистачає

Ви чуєте, як воно благає у вас більше, і так на коліна ви встаєте

Ми поезія в руху

Ми — вогонь у небі

Ковзання ковзання з метою в чорний в

Небо і зірки і відчуття навіювання

Те, що ми були і є пов’язаними по суті

Остаточний план набагато більший за нас

Як спогад, якого не можна торкнутися

Наче Всесвіт у своїй основі  — це коло

І світ крутиться

Бо все змінюється

І місце відпочинку людського роду

Небо й зірки, а поезія — це лише ми

Це тільки ми

Це тільки ми

У кожному місті, в якому ми живемо

Ми користуємось шансом, який нам надається

Ми враховуємо день на словах

Ми говоримо правду, яку слухаємо

Ми робимо мрійника справжнім

Ми робимо бунтівника Богом

Ми робимо героя назавжди

І зробити один одного законом

Ну, я ніколи не відчував це раніше

Так, як я відчуваю це зараз

У повітрі ми дихаємо і створюємо життя, яке любимо

Тож доки ми не зустрінемося знову, я назавжди твій друг

Ковзання ковзання з метою в чорний в

Небо і зірки і відчуття навіювання

Те, що ми були і є пов’язаними по суті

Остаточний план набагато більший за нас

Як спогад, якого не можна торкнутися

Наче Всесвіт у своїй основі  — це коло

І світ крутиться

Бо все змінюється

І місце відпочинку людського роду

Небо й зірки, а поезія — це лише ми

Це ще ми

Це тільки ми

Ага

Тож ми просто рухаємося на хвилину

Так, ми першим за другим

Якщо небо — межа

Тоді наша земля — це благословення

Щосекунди ви в ньому

Кожну хвилину ти вгадуєш

Закликає до свята в цьому житті, яке ви пропускаєте

Сповзаєш, і ти знаєш, що цього ніколи не вистачає

Ви чуєте, як воно благає у вас більше, і так на коліна ви встаєте

Ми – поезія в русі

Ми — вогонь у небі

Ковзання ковзання з метою в чорний в

Небо і зірки і відчуття навіювання

Те, що ми були і є пов’язаними по суті

Остаточний план набагато більший за нас

Як спогад, якого не можна торкнутися

Наче Всесвіт у своїй основі  — це коло

І світ крутиться

Бо все змінюється

І місце відпочинку людського роду

Небо й зірки, а поезія — це лише ми