A Whisp of the Atlantic - Soilwork

The gloom descends on these whispered bits of nothing

Kept alive by the faintest light

A rush of blood into parts undeserving

I arrive shielded by the night

I can sense her in the signals

Random waves all crashing down

I can sense her in the signals

Random waves all crashing down

It was her behind the symbols

In that long abandoned town

Though the path she’s lead me on

Is never straight and narrow

With my past erased I know

I’m never evr going back

Those distorted sacred visions

Hav been guiding me for years

When there’s no one 'round to listen

I give names to all my fears

And I seek them out

A pretty face for every shadow

For the ones I loved

I know I’m never ever going back

I beg of thee

Summon me

Relieve me of the flesh that burdens me

Corporeal

Substantial

I’m slowly being crushed by gravity

I beg of thee

Summon me

Relieve me of the lies of sanity

Succubus

Sorceress

Bring death to all that’s human left in me

Let this potion purge my history

The organic stench that’s choking me

Let the chaos free from symmetry

The orgasmic rise of liberty

In the arms of slumber

I still sense your need

The eternal hunger

With which you infected me

And with Morpheus watching

We entwine once again

The sensation of failing

With the means to ascend

Like the spear of vengeance

And the star shaped cross

I still see the signs of

All that’s gone but never lost

Like the heavens denied us

We denied ourselves

But they’ll never divide us

I am yours till the end

If that black day is coming

And I’m struck by the light

I’d give all I have left for

A Whisp of the Atlantic

Let the curtains fall

And let the demons in

I can’t hear myself

Above their whispering

Let the world ignite

Obliterate this view

Let the cosmos burn

Until there’s only you

Burn!

And through the veil

I still sense your sorrow

There’s no escape

Not even in death

One day our bones

Will be withered and hollow

But we will still feel eternity’s breath

Just like a thought drawn to the elemental

The dream we shared will keep us alive

But I don’t know why

I’d like to paint

Your worries in color

I’d like to suck

Your juices all dry

And I would hope

That the essence I swallow

It would remain

So you’d always be mine

Just like a stream

Drawn to the lies of oceans

The plans we made

Will keep us alive

But I don’t know why

With the force of nothing

And the weight of air

On the verge of touching

I will meet you there

And with Lucifer laughing

We ascend once again

And the forces of nature

They will all break and bend

Like the spear of vengeance

And the star shaped cross

I still see the signs of

All is gone but never lost

Like the heavens denied us

We denied ourselves

But they’ll never divide us

I am yours till the end

When that black day is coming

And I’m struck by the light

I’ll give all I have left for

A Whisp of the Atlantic

The gloom descends

On these whispered bits of nothing

We arrive

Shielded by the night

Морак опускається на ці шепотіти ніщо

Залишається живим від найслабшого світла

Прилив крові на частини, які не заслуговують

Я прибуваю захищеним вночі

Я відчуваю її за сигналами

Випадкові хвилі обрушуються

Я відчуваю її за сигналами

Випадкові хвилі обрушуються

Саме вона стояла за символами

У тому давно покинутому місті

Хоча шлях, яким вона мене веде

Ніколи не прямий і вузький

З моїм минулим стерто, я знаю

Я ніколи не повернуся назад

Ті спотворені священні бачення

Він керував мною роками

Коли немає нікого, щоб послухати

Я даю імена всім своїм страхам

І я їх шукаю

Гарне обличчя для кожної тіні

Для тих, кого я кохав

Я знаю, що ніколи не повернуся

Я благаю тебе

Поклич мене

Звільни мене від плоті, що обтяжує мене

Тілесний

Істотний

Мене повільно роздавлює гравітація

Я благаю тебе

Поклич мене

Звільни мене від брехні про розсудливість

Суккуб

Чарівниця

Принеси смерть всьому, що залишилося в мені

Нехай це зілля очистить мою історію

Органічний сморід, який душить мене

Нехай хаос звільниться від симетрії

Оргазмічний підйом свободи

В обіймах сну

Я все ще відчуваю вашу потребу

Вічний голод

Яким ти мене заразив

І Морфеус дивиться

Ми переплітаємо ще раз

Відчуття невдачі

Із засобом піднесення

Як спис помсти

І хрест у формі зірки

Я все ще бачу ознаки

Все, що зникло, але ніколи не втрачено

Як небеса відмовили нам

Ми заперечили себе

Але вони ніколи нас не розділять

Я твій до кінця

Якщо настане той чорний день

І я вражений світлом

Я б віддав усе, за що залишився

Шепіт Атлантики

Нехай впадуть штори

І впустити демонів

Я не чую себе

Понад їхній шепіт

Нехай світ запалає

Знищити цей погляд

Нехай горить космос

Поки не залишишся тільки ти

Згоріти!

І крізь завісу

Я досі відчуваю твій смуток

Немає виходу

Навіть не в смерті

Одного разу наші кістки

Буде висохлим і пустим

Але ми все одно відчуємо подих вічності

Так само, як думка, притягнута до елементалу

Мрія, якою ми поділилися, збереже нас

Але я не знаю чому

Я хотів би малювати

Ваші турботи в кольорі

Я хотів би відсмоктати

Ваші соки всі сухі

І я сподіваюся

Це суть, яку я ковтаю

Це залишиться

Тож ти завжди будеш моїм

Як потік

Притягується до брехні океанів

Плани, які ми складали

Збереже нас живими

Але я не знаю чому

З силою нічого

І вага повітря

На межі дотику

Я зустріну вас там

І з Люцифером, що сміється

Ми знову піднімаємося

І сили природи

Вони всі ламаються і згинаються

Як спис помсти

І хрест у формі зірки

Я все ще бачу ознаки

Все пропало, але ніколи не втрачено

Як небеса відмовили нам

Ми заперечили себе

Але вони ніколи нас не розділять

Я твій до кінця

Коли настане той чорний день

І я вражений світлом

Я віддам усе, що у мене залишилося

Шепіт Атлантики

Опускається морок

На ці шепоту нічого

Ми прибуваємо

Захищений ніччю